Адміністративний позов про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) (ЄСВ), податкового повідомлення-рішення (ПДФО), рішення про застосування штрафних санкцій (ЄСВ)

Скачати
в зручному форматi

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, буд. 18-Б-3

ПОЗИВАЧ: Фізична особа-підприємець

Власенко Едуард Іванович

РНОКПП 1212121212, мешкає за адресою: 61082, м. Харків,

вул. Комарова, буд. 148, кв. 46,

тел. 057 888 88 88

Представник за довіреністю: Назаренко Іван Сергійович

адреса: 61052, м. Харків, вул. Польова, буд. 9, 7 поверх,

тел. 057 777 77 77

ВІДПОВІДАЧ: ЗАХІДНА ОДПІ М. ХАРКОВА ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

код за ЄДРПОУ 39859805

з місцезнаходженням: 61052, вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область,

тел. 057 777 08 33

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

  • про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій

    Самойленко А. "Оскарження ППР в адміністративних судах. Практичні аспекти" (посилання)

  • 04 грудня 2015 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Шевченко Д.М. була проведена документальна планова виїзна перевірка, щодо діяльності фізичної особи-підприємця Власенко Едуарда Івановича з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 років, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 років, валютного та іншого законодавства за період за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 років. За наслідком чого складено акт № 1597/1701/5623562356 ( далі - “Акт перевірки”).

Див. Додаток № 1. Доказ проведення перевірки та складення 04.12.2015 акту № 1597/1701/5623562356 — копія акту № 1597/1701/5623562356 від 04.12.2015

  • На підставі Акту перевірки Західна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області

    Податковим кодексом України передбачається два строки для судового оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючого органу, в тому числі рішення про застосування штрафних санкцій. За загальним правилом строк на оскарження становить 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 56.18 і 102.1 Податкового кодексу України). Утім, якщо платник податку вже оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня, то строк на судове оскарження становить один місяць з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.19 Податкового кодексу України).

    Рекомендуємо оскаржувати податкові повідомлення-рішення протягом десяти календарних днів: або з моменту їхнього отримання, або з моменту отримання рішення податкового органу вищого рівня за результатами розгляду адміністративної скарги платника.

    Після закінчення зазначеного 10-денного строку податкове зобов’язання вважається узгодженими і несвоєчасно сплаченим (податковий борг).

1) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф 50 від 04.12.2015 у сумі 55 759 грн. за порушення абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11, ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” - заниження сум страхових внесків від суми чистого доходу за 2013-2014 рр. внаслідок чого було донараховано єдиного соціального внеску на суму 55 759 грн. (далі - “податкова вимога”),

2) винесено податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 11.12.2015 № 0004545454 за порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 24 230 грн. (далі - “податкове повідомлення рішення”)

Див. Додаток № 2. Доказ складення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф 50 від 04.12.2015 — копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф 50 від 04.12.2015

Див. Додаток № 3. Доказ винесення податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 11.12.2015 № 0004545454 — копія податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 11.12.2015 № 0004545454

Крім того,

3) з огляду на донарахування єдиного соціального внеску на суму 55 559, 92 грн., до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 3961, 59 грн.,

4) зважаючи на збільшення відповідачем позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 24 230, 61 грн. було також нараховано штрафні санкції у розмірі 6057, 65 грн.

Див. Додаток № 4. Доказ складення рішення № 0004545454 від 11.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску — копія рішення № 0004545454 від 11.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску

  • Позивач вважає, що податкова вимога та податкове повідомлення-рішення не відповідають чинному законодавству, а тому підлягають скасуванню.

    Щодо відповідності складання та надіслання податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства дивись Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204 (посилання)

При цьому, зобов'язання зі сплати штрафних санкцій є похідними від основних вимог зі сплати донарахованих єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, та прийнятими на їх підставі. У разі скасування відповідних вимоги про сплату боргу (недоїмки) та ППР (в частині суми за основним платежем) зазначені рішення є також незаконними та підлягають скасуванню.

Оскаржувані податкова вимога, податкове повідомлення-рішення, рішення про нарахування штрафних санкцій прийняті на підставі акту перевірки, який не відповідає вимогам ст. 86 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.03.2013 № 395. Тому, цей акт не є належною підставою для прийняття обґрунтованого рішення про порушення платником податку приписів податкового чи іншого законодавства.

Висновок про невідповідність акту перевірки вказаним приписам права, позивач обґрунтовує зазначеними нижче доводами.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України посадові особи органу ДПС проводять перевірки та оформлюють їх результати відповідно до вимог ст. 86 ПК України та згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.03.2013 № 395 (далі Порядок).

Згідно з п.п. 1.4.-1.7. Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.3.2.2. Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення,

у разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення

В акті перевірки викладений висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ФОП Власенко Е.І. та ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 78787878), ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 56565656), ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696).

Єдиними доказами наведеного визначено

щодо ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 78787878) — інформація з ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт перевірки від 17.02.2014 № 523/26-55-22-01/78787878),

щодо ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 56565656) - інформація з ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт перевірки від 30.04.2014 № 1244/26 6-55-22-01/56565656),

щодо ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696) - інформація з ДПІ у Київському районі м. Харкова (акт перевірки від 01.09.2014 № 3784/20-31-22-03-07/96969696).

Таким чином, акт не містить будь-яких доказів неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій з боку ФОП Власенко Е.І.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В той же час відповідачем порушено вказаний принцип, фактично встановлюючи порушення позивача виключно на підставі актів індивідуального характеру щодо третіх осіб, а саме актів перевірок контрагентів позивача.

Видами діяльності ФОП Власенко Е.І. є Код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. Основним - Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

  • Див. Додаток № 5. Доказ наявності у ФОП Власенко Е.І. права на здійснення зазначених видів діяльності — витяг з електронного сервісу usr.minjust.gov.ua щодо ФОП Власенко Е.І.

    Відповідно до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Мін’юсту №466/5 від 31 березня 2015 року, відомості, що містяться в державному реєстрі можуть надаватися державними реєстраторами як у паперовій, так і в електронній формах.

    Крім того, аналогічні відомості можуть бути отримані громадянами самостійно через офіційний веб-сайт розпорядника реєстру usr.minjust.gov.ua у вигляді електронних документів.

    Витяги в паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу.

Таким чином, діяльність позивача полягає в придбанні товару у одного продавця та відчуженні товару іншому покупцеві, з отриманням доходу в сумі різниці покупної та продажної ціни.

В Акті перевірки (аркуш 4) зазначено, що згідно наданих до перевірки документів, фактично у період з 01.04.2013 по 31.12.2014 позивач здійснював оптову торгівлю будівельними матеріалами (сітка, гільза картонна).

Тобто, зокрема, товаром, що був придбаний у ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 78787878), ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 56565656), ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696).

Так, 20.11.2013 року між ФОП Власенко Е.І. та ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 78787878) було укладено договір поставки № 118/7. На виконання умов якого ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 78787878) поставило, а ФОП Власенко Е.І. прийняв та оплатив товар (склосітка).

Див. Додаток № 6 — 9. Докази реального здійснення господарської операції — копії договору поставки від 20.11.2013 № 118/7, видаткової накладної № РН-00111 від 22.11.2013, товарно-транспортної накладної від 22.11.2013, платіжного доручення № 32 від 22.11.2013

03.03.2014 року між ФОП Власенко Е.І та ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 56565656) було укладено договір поставки № 036/7. На виконання умов якого ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 56565656) поставило, а ФОП Власенко Е.І. Прийняв та оплатив товар (склосітка).

Див. Додаток № 10 — 13. Докази реального здійснення господарської операції — копії договору поставки від 03.03.2014 № 036/7, видаткової накладної № 3/000094 від 07.03.2014, товарно-транспортної накладної від 07.03.2014 № 00099, платіжного доручення № 62 від 07.03.2014

14.04.2014 року між ФОП Власенко Е.І. та ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696) було укладено договір поставки № 14/2. На виконання умов якого ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696) поставило, а ФОП Власенко Е.І. прийняв та оплатив товар (склосітка).

Див. Додаток № 14 — 17. Докази реального здійснення господарської операції — копії договору поставки від 14.04.2014 № 14/2, видаткової накладної РН-484848 від 23.04.2014, товарно-транспортної накладної від 23.04.2014 № 484848-Т, платіжного доручення № 136 від 23.04.2014

Крім того, наразі ФОП Власенко Е.І. стверджує, що придбаний товару у ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 56565656), ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 78787878), ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696) був відчужений в повному обсязі ТОВ “НОРД” (код за ЄДРПОУ 72145698), що вказаний в Акті перевірки як контрагент-покупець.

Див. Додатки № 18 — 23. Докази відчуження придбаного у ТОВ “КРАФТ”, ТОВ “ФАРМ”, ТОВ “МІСТ” товару ТОВ “НОРД”- копія договору поставки № 2 від 19.04.2013 р. з додатками на 9-ти аркушах, копія видаткової накладної № 18 від 28.11.2014 р., копія ТТН № 6 від 28.11.2014 р., копія податкової накладної № 3 від 28.11.2014 р., копія довіреності № 316 від 26.11.2014 р.

При цьому під час укладення та виконання договорів з ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 56565656), ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 78787878), ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696) ФОП Власенко Е.І. здійснював належну та достатню перевірку своїх контрагентів, які на вказаний момент були зареєстрованими в ЄДРПОУ, не перебували у стані припинення, щодо них не було порушено справу про банкрутство та мали чинні свідоцтва ПДВ.

Див. Додатки № 24 — 29. Докази перевірки контрагентів - витяги з електронного сервісу Державної фіскальної служби України “Анулювання реєстрації платників ПДВ” щодо ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 56565656), ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 78787878), ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696); копії витягів з електронного сервісу “Інформаційно-ресурсний центр” щодо 1) ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696) від 25.04.2014; 2) ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 56565656) від 29.11.2013; витяг з електронного сервісу Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 78787878) від 18.02.2016 станом на 03.03.2014

Таким чином, обставини щодо нереальності здійснення господарських операцій, які викладені в Акті перевірки, не підтверджені жодними доказами, спростовуються наявними доказами, та їх викладення в Акті перевірки суперечить вимогам Порядку.

Висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, не враховують первинних документів як доказ реального виконання вказаних вище договорів і ґрунтуються, як зазначалося вище, виключно на актах перевірки ДПІ контрагентів - ФОП Власенко Е.І.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання ФОП Власенко Е.І. господарських операцій за правочинами, про відсутність витрат ФОП Власенко Е.І. у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності ФОП Власенко Е.І. та його контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ФОП Власенко Е.І., про відсутність використання ФОП Власенко Е.І. отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ними господарських операцій.

ФОП Власенко Е.І. звертає увагу суду, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

  • Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

    З повним текстом рішення Європейського суду з прав людини "Булвес" АД проти Болгарії" можна ознайомитись за (посиланням).

  • Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

    З повним текстом рішення Європейського суду з прав людини «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» можна ознайомитись за (посиланням)

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977 р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі -також «Шоста Директива»).

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи «Булвес» АД проти Болгарії», а саме: «…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати».

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це.

  • Статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

    Думку Вищого адміністративного суду України щодо презумпції правомірності правочину дивись у Постанові від 14.11.2012 №К/9991/50772/12 (посилання)

Між позивачем та контрагентами були укладені договори, у відповідності до їх умов постачальники передали у власність покупця товар, а покупець прийняв в порядку і строки, передбачені договорами, продукцію.

Виконання зазначених договорів підтверджується наявними договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

При цьому слід виходити із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

На думку позивача, наявність первинних документів та реальне виконання договорів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо порушень позивачем законодавства є необґрунтованим.

Таким чином, враховуючи факт реального виконання умов, обумовлених договорами, наявність у позивача належним чином оформлених документів в підтвердження виконання договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про відсутність реального характеру спірних договорів, позивач вважає хибними доводи відповідача про відсутність реального характеру виконання правочину, про що викладено в Акті перевірки — підставі прийняття оскаржуваних податкової вимоги та ППР.

Виходячи з вище викладеного, висновки Акту перевірки ґрунтуються на підставі актів індивідуального характеру щодо третіх осіб та не відображають об'єктивно й в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Окреслені міркування узгоджуються з судовою практикою розгляду аналогічних спорів, зокрема, з міркуванням Вищого адміністративного суду України, викладеного в Ухвалі від 04 березня 2014 року по справі К/9991/27474/12.

  • Як висновок з визначеного, можна стверджувати, що оскаржувані податкова вимога, податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті, за недоведеністю обставин, які стали підставою для їх прийняття, є необґрунтованими. Необґрунтованість податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення є підставою для їх скасування.

    Стаття правового інтернет-порталу Taxlink "Самостійна сплата податків та зборів без оскарження ППР - ніяких штрафних санкцій?" (посилання)

З огляду на вищевикладене, відповідно до статей 56, 58, 77, 78, 86 Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.03.2013 № 395, керуючись ст. 6, ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, -

ПРОСИТЬ СУД:

1) скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2015 № Ф 50 Західної ОДПІ м .Харкова Головного управління ДФС у Харківській області;

2) скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 11.12.2015 № 0006091701 Західна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області;

3) скасувати рішення № 0006101701 від 11.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Західної ОДПІ м .Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

  • Додатки:

    З питання предмету доказування по справам з оскарження ППР див. також Лист Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 року N 742/11/13-11 (посилання)

1. копія акту № 1597/1701/5623562356 від 04.12.2015 (19 арк.);

2. копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф 50 від 04.12.2015 (1 арк.);

3. копія податкового повідомлення-рішення форми “Р” від 11.12.2015 № 0004545454 (1 арк.);

4. копія рішення № 0005454545 від 11.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

5. витяг з електронного сервісу usr.minjust.gov.ua щодо ФОП Власенко Е.І. (_ арк.);

6. копія договору поставки від 20.11.2013 № 118/7 (1 арк);

7. копія видаткової накладної № РН-00111 від 22.11.2013 (1 арк.);

8. копія товарно-транспортної накладної від 22.11.2013 (1 арк);

9. копія платіжного доручення № 32 від 22.11.2013 (1 арк.);

10. копія договору поставки від 03.03.2014 № 036/7 (1 арк);

11. копія видаткової накладної № 3/000099 від 07.03.2014 (1 арк);

12.копія товарно-транспортної накладної від 07.03.2014 № 00094( 1 арк);

13. копія платіжного доручення № 62 від 07.03.2014 (1 арк.);

14. копія договору поставки від 14.04.2014 № 14/2 (1 арк);

15. копія видаткової накладної РН-484848 від 23.04.2014 (1 арк);

16. копія товарно-транспортної накладної від 23.04.2014 № 484848-Т (1 арк);

17. копія платіжного доручення № 136 від 23.04.2014 (а арк.);

18. копія договору поставки № 2 від 19.04.2013 р. з додатками на 9-ти аркушах,

  • 19. копія видаткової накладної № 18 від 28.11.2013 р.;

20. копія ТТН № 6 від 28.11.2014 р.;

21. копія податкової накладної № 3 від 28.11.2013 р.;

22. копія податкової накладної № 2 від 26.11.2013 р.;

23. копія довіреності № 316 від 26.11.2013 р.;

24. витяг з електронного сервісу Державної фіскальної служби України “Анулювання реєстрації платників ПДВ” щодо ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 56565656);

25. витяг з електронного сервісу Державної фіскальної служби України “Анулювання реєстрації платників ПДВ” щодо ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 78787878);

26. витяг з електронного сервісу Державної фіскальної служби України “Анулювання реєстрації платників ПДВ” щодо ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696);

27. копія витягу з електронного сервісу “Інформаційно-ресурсний центр” щодо ТОВ “ФАРМ” (код за ЄДРПОУ 96969696) від 25.04.2014;

28. копія витягу з електронного сервісу “Інформаційно-ресурсний центр” щодо ТОВ “КРАФТ” (код за ЄДРПОУ 56565656) від 29.11.2013;

29. витяг з електронного сервісу Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ “МІСТ” (код за ЄДРПОУ 78787878) від 18.02.2016 станом на 03.03.2014,

30. квитанція про сплату судового збору (1 арк.);

31. оригінал довіреності представника (1 арк.);

32. копії адміністративного позову з додатками для відповідача ( __ арк.).

14 грудня 2015 року _______________________ Представник І.С. Назаренко

  • Самойленко А. "Оскарження ППР в адміністративних судах. Практичні аспекти" (посилання)

  • Платник податків має право оскаржити рішення органів доходів і зборів в адміністративному та/або судовому порядку. Оскарження рішення органу доходів і зборів в адміністративному порядку не позбавляє платника податків права на судове оскарження такого рішення.

    Рішення органу доходів і зборів, що оскаржується в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

  • Адміністративний порядок оскарження податкових повідомлень-рішень передбачений ст. 55, 56 Податкового кодексу України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. № 916 (посилання)

    Оскарження вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рішення про застосування штрафних санкцій в адміністративному порядку регламентоване Порядком розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 р. № 1124 (посилання)

    Строк адміністративного оскарження рішень та вимоги - 10 календарних днів.

  • Податковим кодексом України передбачається два строки для судового оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючого органу, в тому числі рішення про застосування штрафних санкцій. За загальним правилом строк на оскарження становить 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 56.18 і 102.1 Податкового кодексу України). Утім, якщо платник податку вже оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня, то строк на судове оскарження становить один місяць з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.19 Податкового кодексу України).

    Рекомендуємо оскаржувати податкові повідомлення-рішення протягом десяти календарних днів: або з моменту їхнього отримання, або з моменту отримання рішення податкового органу вищого рівня за результатами розгляду адміністративної скарги платника.

    Після закінчення зазначеного 10-денного строку податкове зобов’язання вважається узгодженими і несвоєчасно сплаченим (податковий борг).

  • Щодо відповідності складання та надіслання податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства дивись Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204 (посилання)

  • Відповідно до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Мін’юсту №466/5 від 31 березня 2015 року, відомості, що містяться в державному реєстрі можуть надаватися державними реєстраторами як у паперовій, так і в електронній формах.

    Крім того, аналогічні відомості можуть бути отримані громадянами самостійно через офіційний веб-сайт розпорядника реєстру usr.minjust.gov.ua у вигляді електронних документів.

    Витяги в паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу.

  • З повним текстом рішення Європейського суду з прав людини "Булвес" АД проти Болгарії" можна ознайомитись за (посиланням).

  • З повним текстом рішення Європейського суду з прав людини «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» можна ознайомитись за (посиланням)

  • Думку Вищого адміністративного суду України щодо презумпції правомірності правочину дивись у Постанові від 14.11.2012 №К/9991/50772/12 (посилання)

  • Стаття правового інтернет-порталу Taxlink "Самостійна сплата податків та зборів без оскарження ППР - ніяких штрафних санкцій?" (посилання)

  • З питання предмету доказування по справам з оскарження ППР див. також Лист Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 року N 742/11/13-11 (посилання)

  • В листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 вказано, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

    Але, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Феррадзіні проти Італії№ податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов'язків, незважаючи на майнові наслідки, які вони створюють для платника податків  (п. 29, № 44759/98, ЄСПЛ 2001-VII). Європейський суд прямо наголосив, що наявність в податковому спорі майнових наслідків не є підставою для віднесення його до сфери захисту цивільних прав і обов?язків. Тобто спір про законність дій податкових органів при винесенні податкових повідомлень-рішень так і залишається спором про захист порушених саме публічних (а не майнових) прав.

    Судова практика України дотримується позиції визнання цього спору майновим та сплату відповідного розміру судового збору.

  • Стаття правового порталу Taxlink "Чи є позов про скасування податкових повідомлень-рішень позовом майнового характеру?" (посилання)

Підписки

Подивитися усі підписки