Позовна заява про визнання припиненими трудових відносин

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама
 

Фрунзенський районний суд м. Харкова

_______________________________________

61099, м. Харків, бул. Б. Хмельницького, 32/38

 

позивач: Волошин Анатолій Михайлович

місце проживання: 61050, Харківська область,

місто Харків, вулиця Полюсна, будинок 7, квартира 23

адреса для листування: 61052, м. Харків,

вул. Полтавський шлях, буд. 9, 7 поверх

 

В особі представника за довіреністю:

Коваленко Світлани Миколаївни

61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях,

буд. 9, 7 поверх, тел. 057 777 00 00

 

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРЕЛЬ",

код ЄДРПОУ 29844445, з місцезнаходженням за адресою:

61024, Україна, м. Харків, вул. Дідро, буд. 1

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

  • про визнання припиненими трудових відносин

    Слід звернути увагу, що враховуючи, що такого способу захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, як звернення до суду із заявою про визнання особи звільненою за судовим рішенням не передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, суди підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд не вбачають.

 

01.04.2015 року Волошина Анатолія Михайловича було призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЕЛЬ" (код ЄДРПОУ 29844445, з місцезнаходженням за адресою: 61024, Україна, м. Харків, вул. Дідро, буд. 1).

 

Див. Додаток № 1: доказ прийняття на роботу позивача на посаду директора ТОВ "МАРЕЛЬ" - копія трудової книжки позивача.

 

Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (в редакції Закону, що діяла на дату призначення позивача директором) відомості про Волошина А.М. як керівника та підписанта ТОВ "МАРЕЛЬ" було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) при призначенні його на відповідну посаду.

 

Див. Додаток № 2: доказ внесення відомостей до ЄДР про Волошина А.М. як керівника та підписанта ТОВ "МАРЕЛЬ" - роздруківка із інтернет-порталу Міністерства юстиції України “Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”.

 

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Загальні збори здійснюють управління товариством та реалізують право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов'язків члена (членів) виконавчого органу. Обираючи директора товариства та припиняючи його повноваження, загальні збори товариства є уповноваженим органом товариства та діють від імені товариства в трудових відносинах з директором.

 

Єдиним учасником (засновником) ТОВ ТОВ "МАРЕЛЬ" є "АРІУС КОМПАНІ" з місцезнаходженням: B33QR, місто Бірмінгем, вулиця Ньюхолл 39-42, Корнуолл Білдінгз, офіс 370, Сполучене королівство, який є нерезидентом України.

 

Див. Додаток № 2, 3: доказ правового статусу "АРІУС КОМПАНІ" як учасника ТОВ "МАРЕЛЬ" - роздруківка із інтернет-порталу Міністерства юстиції України “Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”; копія витягу зі статуту ТОВ "МАРЕЛЬ".

 

З огляду на те, що одноособовий засновник "АРІУС КОМПАНІ" фактично не опікується своїм підприємством, ТОВ працівників не має, підприємство не виконує поставлені економічні завдання. У зв'язку з чим позивач втратив економічну чи будь-яку зацікавленість у перебуванні директором ТОВ "МАРЕЛЬ" у трудових відносинах та у зайнятті посади директора, бажає змінити сферу діяльності та місце роботи.

 

Припинення повноважень позивача, як директора товариства з обмеженою відповідальністю "МАРЕЛЬ", відповідно до пп. 8.2.6. п. 8.2. Статуту ТОВ "МАРЕЛЬ", належить до компетенції загальних зборів товариства.

 

Заявою від 23.03.2016 року Волошин А.М. повідомив уповноважений орган ТОВ "МАРЕЛЬ", єдиного засновника, "АРІУС КОМПАНІ", про своє бажання звільнитися за власним бажанням в порядку, передбаченому ст. 38 Кодексу законів про працю України.

 

Див. Додаток № 4: доказ належного попередження роботодавця про звільнення - копія заяви Волошина А.М. про звільнення з копією чеку про відправлення листа.

 

  • 06.04.2016 року позивач фактично припинив повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "МАРЕЛЬ", відповідно до наказу № 01/04 «Про припинення трудового договору (контракту)», звільнившись за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, про що внесено запис до трудової книжки позивача (запис № 16 від 06.04.2016).

    Слід мати на увазі, що 12.01.2011 року Міністерство праці та соціальної політики своїм листом № 15/06/186-11 роз'яснило, що у разі встановлення факту відсутності особи чи органу (підтвердженого доказами, зокрема, наданими правоохоронними органами документами), уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з керівником підприємства, він, на нашу думку, має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, у преамбулі якого має міститися посилання на вищезазначені обставини, що унеможливлюють його звільнення у порядку, визначеному правовим актом підприємства (відсутність роботодавця, підтверджену документами). Детальніше можна ознайомитись за (посиланням)

 

Див. Додаток № 5: доказ звільнення Волошина А.М. з посади директора ТОВ "МАРЕЛЬ" - копія наказу про звільнення від 06.04.2016 року.

 

Позивачем заява від 23.03.2016 року про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КзпП України не відкликалася. Фактично трудові відносини між позивачем та товариством припинені з 06.04.2016. Отже, згідно до приписів трудового законодавства України Волошин А.М. повністю припинив трудові правовідносини з ТОВ “МАРЕЛЬ” з 06.04.2016 року, та будь-яких рішень по діяльності товариства в подальшому вже не приймав.

Цікавим є мотивування низки судів щодо визначення строку, з якого слід вважати трудові відносини припиненими.

Так в одному з судових рішень суд зазначив: "Враховуючи, що підставою для початку трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником згідно трудового законодавства є наказ про прийняття на роботу, а у даному випаду згідно Статуту рішення загальних зборів учасників товариства про призначення на посаду директора, і так само підставою для припинення трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником згідно трудового законодавства є наказ про звільнення з посади, а у даному випаду рішення загальних зборів учасника товариства, якими припиняються трудові відносини з директором, то в даному випадку трудові права позивача повинні бути захищені у такий спосіб, як визнання припиненими трудових відносин з дати його звільнення за власним бажанням, при чому датою звільнення слід встановити дату, в яку мали б відбутись загальні збори учасників (у даному випадку єдиного учасника) товариства і дату, в яку б могли бути учасником товариства вирішено питання про звільнення позивача з посади директора. Вимога позивача про визнання працівника звільненим не відповідає передбаченому способу захисту порушеного трудового права, не відповідає вимогам трудового законодавства і Статуту товариства. Для захисту порушеного права в резолютивній частині достатньо і необхідно зазначити про визнання припиненими трудових відносин позивача з відповідачем". (посилання)

 

Однак, уповноважений орган ТОВ “МАРЕЛЬ” - одноособовий учасник ТОВ “МАРЕЛЬ” з моменту направлення заяви про звільнення, та на дату звернення з цим позовом до суду не вчинив будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача, не вчинив будь-яких дій зі створення нового виконавчого органу товариства та дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо звільнення позивача, чим порушив конституційне право позивача на вільний вибір роботи.

 

Відповідно до п.п. 8.2.6. п. 8.2., п. 8.6.5. Статуту ТОВ “МАРЕЛЬ” до компетенції загальних зборів належить призначення та звільнення директора товариства.

 

Згідно до ч. 1 ст. 62 Закону України “Про господарські товариства” у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

 

Згідно з ч. 1, 2 ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

 

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема створення та відкликання виконавчого органу товариства (п. 3 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України).

 

Приписи ст. 22 КЗпП України та ст. 43 Конституції України забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

 

Право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, передбачено ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

 

За змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58, 60, 62 Закону України “Про господарські товариства” праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення нового виконавчого органу .

 

Згідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

 

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

 

Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ “МАРЕЛЬ” проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього Статутом обов'язки по створенню нового виконавчого органу (призначення директора). З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства, ТОВ “МАРЕЛЬ” були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

 

Окрім цього, невнесення відповідачем відповідних змін про звільнення із посади директора Волошина А.М. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин з позивачем та продовжує вважати його керівником товариства.

 

Таким чином, на думку позивача, його право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, а також право щодо вільного вибору праці було порушеним.

 

На підставі викладеного, відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 5-1, 22, 38 КЗпП України, ст. 58, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України, Статуту ТОВ “МАРЕЛЬ”, керуючись ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, позивач, -

 

ПРОСИТЬ СУД:

1. Трудові відносини між Волошиним Анатолієм Михайловичем (ідентифікаційний номер 3000000133) і Товариством з обмеженою відповідальністю “МАРЕЛЬ” (код ЄДРПОУ 29844445, з місцезнаходженням за адресою: 61024, Україна, м. Харків, вул. Дідро, буд. 1) визнати припиненими з 06.04.2016 року, у зв'язку зі звільненням Волошина Анатолія Михайловича за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

 

Додатки:

1. Копія трудової книжки позивача (три аркуша);

2. Роздруківка із інтернет-порталу Міністерства юстиції України “Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” щодо ТОВ “МАРЕЛЬ” (десять аркушів);

3. Копія статуту ТОВ “МАРЕЛЬ” (одинадцять аркушів);

4. Копія заяви позивача про звільнення від 23.03.2016 року з квитанцією про відправлення (два аркуша);

5. Копія наказу про звільнення Волошина А.М. з посади директора ТОВ “МАРЕЛЬ” від 06.04.2016 року (один аркуш);

6. Копія листа позивача засновнику про припинення трудових відносин від 12.04.2016 року з квитанцією про відправлення (два аркуша);

7. Квитанція про сплату судового збору (один аркуш);

8. Копія довіреності представника (один аркуш);

9. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

 

“_____” _________________ 2016 року Представник за довіреністю    С.М. Коваленко

  • Слід звернути увагу, що враховуючи, що такого способу захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, як звернення до суду із заявою про визнання особи звільненою за судовим рішенням не передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, суди підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд не вбачають.

  • Слід мати на увазі, що 12.01.2011 року Міністерство праці та соціальної політики своїм листом № 15/06/186-11 роз'яснило, що у разі встановлення факту відсутності особи чи органу (підтвердженого доказами, зокрема, наданими правоохоронними органами документами), уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з керівником підприємства, він, на нашу думку, має право реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України шляхом видання наказу про визнання себе таким, що звільнений за власним бажанням, у преамбулі якого має міститися посилання на вищезазначені обставини, що унеможливлюють його звільнення у порядку, визначеному правовим актом підприємства (відсутність роботодавця, підтверджену документами). Детальніше можна ознайомитись за (посиланням)

  • Цікавим є мотивування низки судів щодо визначення строку, з якого слід вважати трудові відносини припиненими.

    Так в одному з судових рішень суд зазначив: "Враховуючи, що підставою для початку трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником згідно трудового законодавства є наказ про прийняття на роботу, а у даному випаду згідно Статуту рішення загальних зборів учасників товариства про призначення на посаду директора, і так само підставою для припинення трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником згідно трудового законодавства є наказ про звільнення з посади, а у даному випаду рішення загальних зборів учасника товариства, якими припиняються трудові відносини з директором, то в даному випадку трудові права позивача повинні бути захищені у такий спосіб, як визнання припиненими трудових відносин з дати його звільнення за власним бажанням, при чому датою звільнення слід встановити дату, в яку мали б відбутись загальні збори учасників (у даному випадку єдиного учасника) товариства і дату, в яку б могли бути учасником товариства вирішено питання про звільнення позивача з посади директора. Вимога позивача про визнання працівника звільненим не відповідає передбаченому способу захисту порушеного трудового права, не відповідає вимогам трудового законодавства і Статуту товариства. Для захисту порушеного права в резолютивній частині достатньо і необхідно зазначити про визнання припиненими трудових відносин позивача з відповідачем". (посилання)

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"