Позовна заява про звільнення майна з-під арешту 5.00

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Скласти цей документ за своїми умовами

До Печерського районного суду міста Київа 

01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А

 

Позивач: Скопич Ірина Павлівна

РНОКПП: 1029384756

Адреса: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 17, кв. 44

засіб зв’язку: (044) 235 21 32

Адреса для листування: 01034, м. Київ, вул. Іринінська, 5, 5 поверх, офіс 505

 

в особі представника за довіреністю:

Шустова Василь Борисович

Адреса: 01034, м. Київ, вул. Іринінська, 5, 5 поверх, офіс 505,

засіб зв’язку: (044) 652 65 32

 

Відповідач: Вакула Степан Артурович

РНОКПП: невідомий

паспортні дані: невідомі

Адреса: 03190, м. Київ, пров. Баумена, 6, кв. 34

тел.: (044) 325 12 32

 

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Печерський районний відділ

державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

  • Адреса: 01011, місто Київ, вул. Різницька, буд. 11-Б

    Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

     

    Дивитись Постанову Пленуму ВССУ №5 “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна” від 03.06.2016 р. за (посиланням).

     

     

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

 

про звільнення майна з-під арешту

 

15 січня 2018 року помер чоловік позивача, Скопич Іван Федорович.

 

Див. Додаток №1: Доказ перебування позивача у шлюбних відносинах зі Скопичем І.Ф. — Копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу.

 

Див. Додаток №2: Доказ смерті чоловіка позивача — Копія свідоцтва про смерть Скопича І.Ф.

 

  • Під час оформлення спадкового майна позивачу дізналася про те, що на квартиру, яка належала її померлому чоловіку – Скопичу Івану Федоровичу, накладений арешт.

    Необхідною умовою задоволення такої матеріально-правової вимоги вказаної особи має бути встановлення факту наявності у позивача права власності на відповідне майно та безпідставність накладення на нього арешту. Тобто до предмета доказування в такій справі відноситься дослідження питання права власності позивача на спірне майно та обставин щодо обґрунтованості накладення арешту на спірне майно.

     

    З рішеннями суду у подібних справах можна ознайомитись в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.10.2017 р., справа № 697/1421/16-ц за (посиланням).

     

    Постанові Вищого господарського суду України від 24 квітня 2017 року, справа № 923/749/16 за (посиланням).

     

    Постанові Вищого господарського суду України від 06 листопада 2017 року, справа № 906/764/16 за (посиланням).

     

    Постанові Вищого господарського суду України від 24 квітня 2017 року, справа № 923/749/16 за (посиланням).

     

 

Див. Додаток №3: Доказ відкриття спадщини - Копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі.

 

Див. Додаток №4: Доказ наявності накладеного арешту на майно - Копія інформаційної довідки

з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,

Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 131/06 від 01.06.2018,

 

Згідно інформаційної довідки № 131/06 від 01.06.2018, було з’ясовано, що постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва № 546/98 від 08.06.2006 року накладено арешт (реєстраційний номер обтяження 3374065). Об’єктом обтяження виступає квартира за адресою: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 17, кв. 44, де на даний час зареєстрована та проживає позивач.

 

09 червня 2018 року представник позивача звернулася до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва з проханням про зняття арешту з майна, яке позивач отримала у спадок від померлого чоловіка Скопича І.Ф. (копія заяви додається – додаток № 4).

 

Див. Додаток №5: Доказ звернення до Печерського районного відділу ДВС м. Києва

з проханням зняти арешт — Копія заяви від 09.06.2018 р.

 

18 червня 2018 року була отримана відповідь, яка полягала у тому, що оскільки відповідно до вимог Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» від 25.12.2008 року № 2274/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, тому надати інформацію стосовно запитуваних виконавчих проваджень неможливо, оскільки виконавчі провадження за вказаний період знищено у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Таким чином, Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києві  було відмовлено позивачу у знятті арешту з майна у зв’язку із знищенням виконавчих проваджень і рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту в порядку ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

 

Див. Додаток №6: Доказ отримання відмови від Печерського районного відділу ДВС м. Києва — Копія

відповіді Печерського районного відділу ДВС м. Києва від 18.06.2018 р.

 

Отже, квартира № 44, в будинку № 17 по вул. Павлівській, що знаходиться у м. Києві фактично належить позивачу, однак оформити її належним чином як того передбачає чинне законодавство України позивач не має можливості, так як на квартиру накладені арешт та заборона відчуження.

 

Так як відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

 

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

 

  • Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

    Ознайомитись з ключовими позиціями ЄСПЛ під час вирішення спорів про захист права власності можна у статті Огренчук А. “Як в ЄСПЛ розуміють, що таке власність, її захист і неправомірне втручання з боку держави” за (посиланням).

 

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

 

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

 

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

 

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 17.06.2018 р.) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

 

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

 

Отже, враховуючи все вище викладене, на думку позивача вважається доведеним те, що виконавче провадження відсутнє, а тому і відсутня правова підстава для примусових дій державного виконавця - які полягають в арешті майна. Крім того, ні вона, ні її чоловік не були учасниками виконавчого провадження, тому позивач вважає, що її право власності є порушеним і підлягає захисту.

 

У відповідності до п. 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомляю суду, що мною не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

 

Судові витрати, які позивач посін у зв'язку з розглядом справи, складаються з судового збору. Інших витрат не заплановано.

 

Керуючись ст. 41 Конституції України; ст. ст. 321, 391 ЦК України ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 30, 175, 184 ЦПК України, відповідач, - 

 

ПРОСИТЬ СУД:

 

  • зняти арешт з арешт з квартири, що знаходиться за адресою - 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 17, кв. 44, реєстраційний номер обтяження 3374065 що накладений постановою № 2 546/98 від 08.06.2006 року Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

    У випадках звернення з вимогою про виключення майна з опису рекомендуємо ознайомитись з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.08.1976 р. № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за (посиланням).

 

Додатки:

1. Копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу (1 арк).

2. Копія свідоцтва про смерть Скопича І.Ф. (1 арк).

3. Копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (1 арк).

4. Копія Інформаційної довідка № 131/06 від 01.06.2018 р. (1 арк).

5. Копія заяви від 19.06.2018 р. (1 арк).

6. Копія Листа-відповіді Печерського районного відділу ДВС м. Києва від 18.06.2018 р. (1 арк).

7. Оригінал квитанції про сплату судового збору (1 арк).

8. Копія позовної заяви з додатками для сторін у справі (9 арк).

9. Копія довіреності представника (1 арк).

 

27 червня 2018 р.                                                               ______________________                                  Представник позивача за довіреністю

                                                                                                                                                                                 Вакула С.А.

  • Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

     

    Дивитись Постанову Пленуму ВССУ №5 “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна” від 03.06.2016 р. за (посиланням).

     

     

  • Необхідною умовою задоволення такої матеріально-правової вимоги вказаної особи має бути встановлення факту наявності у позивача права власності на відповідне майно та безпідставність накладення на нього арешту. Тобто до предмета доказування в такій справі відноситься дослідження питання права власності позивача на спірне майно та обставин щодо обґрунтованості накладення арешту на спірне майно.

     

    З рішеннями суду у подібних справах можна ознайомитись в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.10.2017 р., справа № 697/1421/16-ц за (посиланням).

     

    Постанові Вищого господарського суду України від 24 квітня 2017 року, справа № 923/749/16 за (посиланням).

     

    Постанові Вищого господарського суду України від 06 листопада 2017 року, справа № 906/764/16 за (посиланням).

     

    Постанові Вищого господарського суду України від 24 квітня 2017 року, справа № 923/749/16 за (посиланням).

     

  • Ознайомитись з ключовими позиціями ЄСПЛ під час вирішення спорів про захист права власності можна у статті Огренчук А. “Як в ЄСПЛ розуміють, що таке власність, її захист і неправомірне втручання з боку держави” за (посиланням).

  • У випадках звернення з вимогою про виключення майна з опису рекомендуємо ознайомитись з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.08.1976 р. № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за (посиланням).

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"