Позовна заява про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (звільнення за прогул)

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама
  • Дзержинський районний суд м. Харкова

    Позови, що виникають з трудових відносин,можуть пред'являтися до суду за вибором позивача як за місцем проживання/місцем знаходження відповідача, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст.ст. 109-110 ЦПК України).

61202, м. Харків, проспект Перемоги, 52-В

 

ПОЗИВАЧ: Деркач Ганна Борисівна,

адреса: 61072, м. Харків, пр-кт Леніна, 41/43, кв. 120,

тел. +38 057 777 00 00

 

Представник за довіреністю:

Бондар Ольга Іванівна

адреса мешкання: 61052, м. Харків,

вул. Полтавський шлях, буд. 2, кв. 2

тел. +38 057 777 00 00

 

ВІДПОВІДАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю "НАШ ЧАС"

місцезнаходження: 04075, м. Київ, вул. Гамарника, буд. 186

ЄДРПОУ 85858585

тел. +38 057 777 77 77

 

Ціна позову: 5000,00 грн.

Судовий збір не підлягає сплаті відповідно до

  • п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”

    В п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, в редакції від 1 вересня 2015 року,  виключено з категорії пільгових справи "за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин" (на кшталт вимоги про відшкодування моральної шкоди).

    Дивись позицію Верховного суду України, викладену у Постанові від 30.11.2016 р., справа № 226/168/15-ц за (посиланням).

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

  • про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

    З питаннями правової природи прогулу, визначенням поважності та неповажності причин відсутності працівника на робочому місці можна ознайомитись в Листі Міністерства соціальної політики України “Про умови праці інвалідів і порядок звільнення працівників за прогул” від 10.06.2014 року № 214/13/116-14 за (посиланням).

 

Позивач, Деркач Ганна Борисівна, з “20” травня 2005 року працювала на посаді викладача іноземної мови на курсах іноземної мови ТОВ “НАШ ЧАС”.

 

Додаток 1. Копія трудової книжки СА № 111111

 

 

  • Наказом № 12-к/2017 від “10” серпня 2017 року її було звільнено з роботи за п.4 ст. 40 КзпП України (прогул без поважних причин).

    Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених ст.ст. 43, 43-1 КЗпП України. 

    Додатково дивись позицію Верховного Суду України щодо обгрунтованості рішення профспілкового органу у постанові від 01.07.2015 року, № 6-119 цс15 за (посиланням).

 

Додаток 2. Копія наказу про звільнення № 12 к/2017 від “10” серпня 2017 року.

 

 

Таке рішення відповідача позивач вважає незаконним та безпідставним.

 

 

Відповідно до п. 4 ст. 40 КзпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

 

 

Прогул, у розумінні Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 25.05.1998 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” це відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

 

 

  • Підставою для звільнення, як зазначено в наказі № 12-к/2017 від “10” серпня 2017 року, стала саме відсутність позивача на робочому місці “09” серпня 2017 року в період з 10 год 00 хв до 13 год 00 хв без поважних причин.

    Не відібрання у працівника письмового пояснення не може бути підставою для поновлення його на роботі.

    Докладніше в постанові Верховного Суду України від 27.12.2016, № 6-2801цс15 за (посиланням).

 

 

Позивачка не погоджується з позицією відповідача, що причини її відсутності були не поважними.

 

 

Законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул уважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП, необхідно виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа, передбачених ст.57 ЦПК.

 

Такої позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 04.02.2015 року по справі № 6-28447св14.

 

 

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяної ним шкоди, обставинам, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

 

 

Позивач вважає, що такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення не співмірний з проступком, який вона вчинила та заподіяною шкодою, тим паче, що раніше нарікань на її роботу не було, вона характеризувалась, як добросовісний працівник і до дисциплінарної відповідальності не притягувалась. До того ж відповідачем не були враховані усі обставини запізнення.

 

 

Так, “09” серпня 2017 року позивачка була відсутня на роботі у першій половині дня і приступила до виконання своїх трудових обов'язків лише о 13 год 00 хв. Причиною запізнення став прорив труб водопостачання у її квартирі, в результаті якого вона змушена була повернутись додому, викликати аварійну службу і провести дії, спрямовані на зменшення шкоди від залиття та ліквідацію наслідків прориву.

 

Додаток 3. Копія акту про затоплення від “09” серпня 2017 року.

 

 

  • Позивачка, як тільки дізналась про аварійну ситуацію, попередила відповідача про своє запізнення в телефонному режимі (дзвінок відбувся о 10 год 05 хв “09” серпня 2017 року). Підтвердити даний факт може один із працівників аварійної служби, Семенов Борис Іванович (проживає за адресою: м. Харків, пр. Людвіга Свободи 53), що був присутній при телефонній розмові, а також деталізація витрат за “09” серпня 2017 року.

    Поважність причин відсутності працівника може підтверджуватися не тільки лікарняним листком чи довідкою медичної установи, а й показаннями свідків та іншими доказами.

    Такої правової позиції дотримується Верховний суд України в ухвалі від 19.10.2011 року, № 6-56708св10 за (посиланням).

 

Додаток 4. Копія деталізація витрат (роздруківка дзвінків) за “09” серпня 2017 року.

 

 

Крім того, умовами трудового договору № 121-1 від 20.05.2005 року, укладеного між ТОВ “НАШ ЧАС” як роботодавцем та позивачем, як працівником, було передбачено наступний режим роботи: понеділок-п’ятниця з 10:00 до 18:00, обідня перерва з 12:30 до 13:30.

 

Додаток 5. Копія трудового договору № 121-1 від 20.05.2005 року.

 

 

Відповідно до ст 66 КзпП України, перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час і може використовуватись працівником на свій розсуд. Більше того, в цей час працівники можуть відлучатись з місця роботи. Тому, відсутність працівника на роботі під час обідньої перерви у час прогулу не зараховується.

 

 

Таким чином, позивачка була відсутня на роботі лише 2 год. 30 хв, такий період не є прогулом в розумінні п. 4 ст. 40 КзпП України і не може бути підставою для звільнення. Причини відсутності позивача на роботі є поважними, виключають її вину та не можуть вважатись прогулом, тому звільнення з цієї підстави є незаконним.

 

 

Згідно ч. 1, 2 ст. 235 КзпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

 

 

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

 

 

Згідно довідки, наданої відповідачем, середня (середньомісячна) заробітна плата складала 6000,00 грн.

 

Додаток 6. Довідка про середню заробітну плату від 13.08.2017 року № 126

 

 

  • З дати незаконного звільнення позивача по дату звернення до суду пройшло 25 днів. Відповідно, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 6000,00* 25/30 = 5000,00 грн.

    Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає зменшенню на суму отриманої працівником допомоги по безробіттю.

    Подібна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд України від 25.05.2016 р. по справі №6-511цс16 за (посиланням).

 

 

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 40, 235 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України,-

 

ПРОШУ СУД:

 

 

1) Поновити Деркач Ганну Борисівну на роботі в ТОВ “НАШ ЧАС” (код за ЄДРПОУ 85858585) на посаді викладача іноземних мов.

 

 

2) Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НАШ ЧАС” (код за ЄДРПОУ 85858585) на користь Деркач Ганни Борисівни 5000,00 (п'ять тисяч) грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

 

 

3) Викликати в судове засідання в якості свідка - Семенова Бориса Івановича, що проживає за адресою: м. Харків, пр. Людвіга Свободи 53.

 

 

Додатки:

1. Копія трудової книжки СА № 111111.

2. Копія наказу про звільнення №12 к/2017 від “10” серпня 2017 року

3. Копія акту про затоплення від “09” серпня 2017 року.

4. Копія деталізація витрат (роздруківка дзвінків) за “9” серпня 2017 року.

5. Копія трудового договору № 121-1 від 20.05.2005 року.

6. Довідка про середню заробітну плату від 13.08.2017 року № 126ї

7. Копія довіреності представника.

8. Копія позовної заяви для відповідача.

 

«04» вересня 2017 р. ______________________ О.І. Бондар


 

  • Позови, що виникають з трудових відносин,можуть пред'являтися до суду за вибором позивача як за місцем проживання/місцем знаходження відповідача, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ст.ст. 109-110 ЦПК України).

  • В п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, в редакції від 1 вересня 2015 року,  виключено з категорії пільгових справи "за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин" (на кшталт вимоги про відшкодування моральної шкоди).

    Дивись позицію Верховного суду України, викладену у Постанові від 30.11.2016 р., справа № 226/168/15-ц за (посиланням).

  • З питаннями правової природи прогулу, визначенням поважності та неповажності причин відсутності працівника на робочому місці можна ознайомитись в Листі Міністерства соціальної політики України “Про умови праці інвалідів і порядок звільнення працівників за прогул” від 10.06.2014 року № 214/13/116-14 за (посиланням).

  • Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених ст.ст. 43, 43-1 КЗпП України. 

    Додатково дивись позицію Верховного Суду України щодо обгрунтованості рішення профспілкового органу у постанові від 01.07.2015 року, № 6-119 цс15 за (посиланням).

  • Не відібрання у працівника письмового пояснення не може бути підставою для поновлення його на роботі.

    Докладніше в постанові Верховного Суду України від 27.12.2016, № 6-2801цс15 за (посиланням).

  • Поважність причин відсутності працівника може підтверджуватися не тільки лікарняним листком чи довідкою медичної установи, а й показаннями свідків та іншими доказами.

    Такої правової позиції дотримується Верховний суд України в ухвалі від 19.10.2011 року, № 6-56708св10 за (посиланням).

  • Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає зменшенню на суму отриманої працівником допомоги по безробіттю.

    Подібна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд України від 25.05.2016 р. по справі №6-511цс16 за (посиланням).

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"