Позовна заява про надання дозволу на виїзд дитини за кордон (з метою відпочинку та оздоровлення) 5.00

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Скласти цей документ за своїми умовами

До Печерського районного суду міста Києва 

01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А

 

ПОЗИВАЧ: Мироненко Сніжана Володимирівна,

РНОКПП: 1100992288,

адреса: 01209, м. Київ, пр-т Людвіга Свободи, буд. 53, кв. 156,

засіб зв'язку: 095 203 63 97

 

ВІДПОВІДАЧ: Мироненко Сергій Павлович,

РНОКПП: 7788994455,

паспортні дані: серія ЕМ № 445566,

адреса: 02254, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 12,

засіб зв'язку: 099 856 80 02

 

ТРЕТЯ ОСОБА: Відділ опіки і піклування Печерської районної

у м. Києві державної адміністрації

код за ЄДРПОУ: 23910928,

  • адреса: 01010, м.Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 15

    Оскільки спір між батьками про виїзд дитини за кордон належить до категорії спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, то відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України участь органу опіки і піклування у розгляді цих справ є обов’язковою.

    Орган опіки і піклування має надавати суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних від батьків дитини, з приводу обґрунтування як доцільності виїзду, так і заперечень другого з батьків.

 

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

  • про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон

    Шепелєва Н.В., Капустянський В.А. "Про практику розгляду судами справ про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків" (посилання)

 

З 12 липня 2000 року я (Мироненко Сніжана Володимирівна) з відповідачем (Мироненко Сергій Павлович) перебували в зареєстрованому шлюбі.

 

Див. Додаток № 1: доказ існування шлюбних відносин між позивачем та

відповідачем - копія свідоцтва про шлюб від 12.07.2000 року.

 

Ми з відповідачем маємо спільну дитину, народжену у шлюбі — сина, Мироненка Сергія Олеговича 18.08.2005 року народження.

 

Див. Додаток № 2: доказ походження Мироненко О.С. від позивача та відповідача

– копія свідоцтва про народження від 18 серпня 2005 року.

 

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2013 року шлюб між мною та відповідачем було розірвано. На даний момент наша спільна дитина - Мироненко О.С., за рішенням суду проживає разом зі мною за адресою: м. Київ, пр-т Людвіга Свободи, 53, кв. 156.

 

Див. Додаток № 3: доказ розірвання шлюбу – копія рішення 

Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2013 року.

Див. Додаток № 4: доказ спіцльного проживання дитини з

позивачем - копія довідки про склад сім'ї.

 

З метою підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану його здоров’я, фізичного, духовного та морального розвитку, я маю намір забезпечити повноцінний відпочинок сину в країні Туреччина, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов’язків.

 

Виїзди дитини за кордон жодним чином не порушать право батька на участь у вихованні власної дитини, оскільки мають за мету перш за все захист прав дитини.

 

Я та наша з відповідачем спільна дитина є громадянами України, маємо постійне місце проживання в Україні, я маю місце роботи, мої батьки проживають в Україні, доступ батька до дитини не обмежений, я беру на себе всю відповідальність за дитину під час її поїздок за кордон.

 

Див. Додаток № 5: доказ громадянства позивача - копія паспорту позивача;

Див. Додаток № 2: доказ громадянства Мироненко О.С. – копія свідоцтва

про народження від 18 серпня 2005 року.

 

Я маю належний розмір доходу для самостійного оздоровлення нашої дитини за кордоном. Єдиною перешкодою для подорожі Мироненко О.С. є відмова його батька, Мироненка С.П., у наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон.

 

  • Стаття 10 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року закріплює право дитини залишати будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну.

    Хомяк П. "Дозвіл на виїзд дитини за кордон. Судова практика" (посилання)

 

Згідно з ч. 3 ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

 

Згідно Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», усі громадяни України мають право на виїзд за кордон.

 

Згідно п.п. 3-5 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57  Виїзд громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного із батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків з нотаріально посвідченою згодою здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого із батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування в цій державі, якщо другий із батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого із батьків у разі пред`явлення зокрема рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку без згоди та супроводу другого із батьків.

 

З 15.06.2018 по 29.06.2018 я направляла до відповідача звернення з проханням про надання згоди на виїзд Мироненка О.С. у Туреччину: листи на електронну пошту, телефонні дзвінки, поштові листи на адресу відповідача за зареєстрованим місцем проживання, та заява з вимогою про надання згоди, яка була направлена через нотаріуса Швидку Ольгу Петрівну від 17.06.2018, у якій викладалися обґрунтовані прохання з’явитися до нотаріуса 04.06.2018 року та надати згоду на виїзд нашої з відповідачем спільної дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення.

Необхідно встановити факт відсутності згоди на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон іншого з батьків, наприклад, через звернення одного з батьків до іншого та ухилення останнього від надання такої згоди. Відсутність доказів ухилення одного з батьків від надання згоди на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон є самостійною підставою для відмови у позові.

 

Див. Додатки № 6, 7: доказ факту звернення позивача до відповідача для отримання нотаріально посвідченої

згоди на виїзд неповнолітньої дитини за кордон – копія нотаріально посвідченої заяви до відповідача переданої через нотаріуса

з проханням про надання згоди на вивіз дитини за кордон від 17.06.2018 та чек, який посвідчує відправку відповідачу

з пошти листа з проханням надати згоду.

 

При цьому, у зазначених листах та зверненнях, я надавала відповідачу вичерпну інформацію щодо країни відпочинку, періоду відпочинку та умов перебування там дитини.

 

Однак, на численні звернення у наданні згоди на виїзд дитини за кордон відповідач відмовив. При цьому, жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову, він не навів. Безпідставність відмови відповідача надати дозвіл на виїзд дитини за кордон ґрунтується виключно на особистих мотивах.

 

Своїми діями відповідач фактично позбавляє дитину можливості на повноцінне оздоровлення (відпочинок) та гармонійний розвиток.

 

Будь-які дії батьків мають здійснюватися тільки в інтересах дитини. Виїзд за кордон для відпочинку та оздоровлення повністю відповідає інтересам дитини і, більше того, піде на користь його фізичному та психологічному здоров’ю.

 

Відповідно до ст.11 Закону України № 2402-III від 26.04.2001 «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

 

Зміст статті 150 Сімейного кодексу України зобов’язує батьків піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. А у ст. 155 Сімейного кодексу України зазначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

 

Наразі дії відповідача прямо суперечать інтересам дитини, його фізичному та моральному здоров’ю та розвитку. Відповідач не тільки належним чином не приділяє уваги своєму синові, а й перешкоджає відпочинку та оздоровленню дитини, що є порушенням чинного законодавства щодо прав та інтересів дитини.

 

Дана поїздка потрібна дитині для нормального фізичного та психологічного розвитку, розширення світогляду та культурного розвитку, і цілком відповідає інтересам дитини.

 

Стаття 17 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначає право дитини на охорону здоров'я та право на сприяння соціальному, духовному і моральному благополуччю, а також здоровому фізичному і психічному розвитку дитини.

 

На виконання п. 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомляю  суду, що мною не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

 

Судові витрати, які я, як позивач, посін у зв'язку з розглядом справи, складаються з судового збору. Інших витрат не заплановано.

 

Враховуючи викладене, з метою забезпечення законних інтересів дитини, відповідно до ст. 3, 6, 141, 150, 155 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 4, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, -

 

 

ПРОШУ СУД:

 

1. Надати позивачу, Мироненко Сніжані Володимирівні, дозвіл на виїзд сина, Мироненка Олексія Сергійовича, 18.08.2005 року народження, у Туреччину

У разі встановлення судом необхідності перебування дитини протягом одного виїзду з України не в одній країні, а в кількох, в резолютивній частині рішення має бути вказівка на ці країни

на оздоровлення та відпочинок без дозволу (згоди) батька дитини, Мироненка Сергія Павловича, на строк чотирнадцять днів (з 01.09.2018 по 14.09.2018).

В окремих випадках суди надають дозвіл на разовий виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків, тобто із визначенням його початку і закінчення. У інших - дозвіл на виїзд надавався на певний проміжок часу без встановлення кількості виїздів. Тому, з метою уникнення складнощів із строком або кількістю виїздів дитини за кордон рекомендуємо в позовній заяві точно зазначати необхідний період та/або кількість виїздів неповнолітньої дитини за кордон.

2. Стягнути з відповідача, Мироненка Сергія Павловича на користь позивача, Мироненко Сніжани Володимирівни, судові витрати.

 

Додатки:

1. Копія свідоцтва про шлюб від 12.03.2000 року.

2. Копія свідоцтва про народження від 14 січня 2005 року.

3. Копія рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 березня 2013 року.

4. Копія довідки про склад сім'ї.

5. Копія паспорту позивача.

6. Копія нотаріально посвідченої заяви до відповідача переданої через нотаріуса з проханням про надання згоди на вивіз дитини за кордон від 17.05.2018.

7. Фіскальний чек з пошти, який посвідчує відправку листа відповідачу.

8.  Копія позовної заяви та додатків для відповідача та третьої особи.

9. Оригінал квитанції про сплату судового збору.

 

«12» липня 2018 року                                                                                                 Мироненко С. В.

  • Оскільки спір між батьками про виїзд дитини за кордон належить до категорії спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, то відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України участь органу опіки і піклування у розгляді цих справ є обов’язковою.

    Орган опіки і піклування має надавати суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних від батьків дитини, з приводу обґрунтування як доцільності виїзду, так і заперечень другого з батьків.

  • Шепелєва Н.В., Капустянський В.А. "Про практику розгляду судами справ про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків" (посилання)

  • Хомяк П. "Дозвіл на виїзд дитини за кордон. Судова практика" (посилання)

  • Необхідно встановити факт відсутності згоди на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон іншого з батьків, наприклад, через звернення одного з батьків до іншого та ухилення останнього від надання такої згоди. Відсутність доказів ухилення одного з батьків від надання згоди на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон є самостійною підставою для відмови у позові.

  • У разі встановлення судом необхідності перебування дитини протягом одного виїзду з України не в одній країні, а в кількох, в резолютивній частині рішення має бути вказівка на ці країни

  • В окремих випадках суди надають дозвіл на разовий виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків, тобто із визначенням його початку і закінчення. У інших - дозвіл на виїзд надавався на певний проміжок часу без встановлення кількості виїздів. Тому, з метою уникнення складнощів із строком або кількістю виїздів дитини за кордон рекомендуємо в позовній заяві точно зазначати необхідний період та/або кількість виїздів неповнолітньої дитини за кордон.

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"