Заява про поновлення строку апеляційного оскарження (в цивільному судочинстві) 4.00

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Скласти цей документ за своїми умовами

До Апеляційного суду м. Києва

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2А 

 

суддя Ярема Л.М.

по справі № 638/773/18-ц

 

Позивача: Бойко Сергій Андрійович

ідентифікаційний код: 3400112200

адреса: 01004, м. Київ,

вул. Басейна, буд. 3, кв. 3,

засіб зв'язку: +38 044 777 33 33

 

 

  • ЗАЯВА

    Заяви і клопотання – це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Спільним для таких звернень є те, що клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі суд має вирішувати шляхом постановлення ухвал, які залежно від характеру і складності питання, що ними вирішуються, оформляються або окремим процесуальним документом або проголошуються усно в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання. Однак, за своєю правовою природою заява і клопотання не є тотожними.

    Заяви – це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Зокрема, заявами оформлюються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмету позову, тощо.

    Клопотання - це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. Наприклад, заявленими можуть бути клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, про призначення експертизи, про витребування доказів тощо.

    Якщо у процесуальному законі чітко вказано, що з того чи іншого питання подається заява/клопотання, то документ, який подають до суду, або усне звернення слід називати відповідно заявою/клопотанням.

  • про поновлення строку апеляційного оскарження

    Теремецький В.І., БатринО.В. Порядок і строк апеляційного оскарження судового рішення у цивільному процесу України (посилання)

 

06 квітня 2018 року Печерський районний суду м. Києва (суддя - Мельник К.М.) виніс рішення по справі № 638/773/18-ц за позовом Бойко Сергія Андрійовича до Костенка Тараса Миколайовича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією у сумі 55 000 гривень, яким відмовлено у задоволенні позову.

 

Відповідно до ч. 1 ст 354 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідолення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

 

06 квітня 2017 року я був присутній під час проголошення суддею судового рішення по справі № 638/773/18-ц. На підставі ч. 1, 6  ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої “рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення” було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення по справі № 638/773/18-ц за позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією та оголошено датою складання повного рішення 15 квітня 2018 р. тому останнім днем оскарження цього рішення є 15 травня 2018 року.

 

Відповідно до ч. 3 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання — в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення — якщо така адреса в особи відсутня.

 

Не зважаючи на законодавчі приписи, копія повного судового рішення була отримана мною лише 10 травня 2018 року.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

 

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день постановлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

 

Те, що повний текст рішення був отриманий мною 10 травня 2015 року може бути підтверджене відміткою у поштовому повідомленні про вручення копії повного тексту рішення по справі № 638/773/18-ц за позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією позивачу Бойко С. А.

 

  • Подача апеляційної скарги, яка відповідає зазначеним вимогам, неможлива без своєчасного одержання повного тексту рішення, особливо зважаючи на складність справи, тому, вважаю, що несвоєчасне одержання копії повного тексту рішення є поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження, адже перешкоди своєчасного подання апеляційної скарги у цьому випадку є об'єктивними та не залежать від моєї волі.

    З огляду на положення процесуального законодавства, поважними причинами пропуску строку визнаються ті обставини, які є об’єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

 

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ilhan v. Turkey» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у звязку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Окрім цього, у справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

 

  • Відповідно до положень ч. 1 ст. 127, п. 4 ч. 1 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. 127, 354, 358 Цивільного процесуального кодексу України, -

 

ПРОШУ СУД:

 

Поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення по справі № 638/773/18-ц за позовом Бойко Сергія Андрійовича до Костенка Тараса Миколайовича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією.

 

 

23 травня 2018 року                                           _____________                                              Бойко С. А.

  • Заяви і клопотання – це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Спільним для таких звернень є те, що клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі суд має вирішувати шляхом постановлення ухвал, які залежно від характеру і складності питання, що ними вирішуються, оформляються або окремим процесуальним документом або проголошуються усно в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання. Однак, за своєю правовою природою заява і клопотання не є тотожними.

    Заяви – це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Зокрема, заявами оформлюються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмету позову, тощо.

    Клопотання - це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. Наприклад, заявленими можуть бути клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, про призначення експертизи, про витребування доказів тощо.

    Якщо у процесуальному законі чітко вказано, що з того чи іншого питання подається заява/клопотання, то документ, який подають до суду, або усне звернення слід називати відповідно заявою/клопотанням.

  • Теремецький В.І., БатринО.В. Порядок і строк апеляційного оскарження судового рішення у цивільному процесу України (посилання)

  • З огляду на положення процесуального законодавства, поважними причинами пропуску строку визнаються ті обставини, які є об’єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

  • Про судову практику встановлення поважності причин процесуальних строків дивись статтю інформаційного порталу Закон і Бізнес “Пропуск процесуального строку: поважна причина чи недбальство заявника?” (посилання)

  • Чинне процесуальне законодавство України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску на власний розсуд оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"