Справи про оскарження дій (бездіяльності) виконавчої служби

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

  • - Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016р.;

    Більш детально з особливостями оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців можна ознайомитись в статті Піцикевича В. "Судове оскарження рішень, дій, бездіяльності державного або приватного виконавця" за (посиланням).

     

 

- розділ 6-8 Цивільного процесуального кодексу України;

 

- розділ 14 Господарського процесуального кодексу України;

 

- Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” від 05.07.2012 р.;

 

- Лист Міністерства юстиції України від 28.03.2005 р. № 25-32/642 “Стосовно виконання рішень про виселення боржника”;

 

- Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016р., №2831/5 “Про затвердження порядку реалізації арештованого майна”;

 

- Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012;

 

- лист НБУ від 08.08.2005 р. N 18-311/3482-7852.

 

Узагальнена судова практика, правові позиції судів вищих інстанцій

- Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Soering v United Kingdom» від 07.07.1989 р.;

- Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 р.;

- Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002р.;

 - Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Півень проти України» від 29.06.2004 р.;

- Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.11.2009 р.;

Європейський суд з прав людини зазначає, що ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. До того ж відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.

 

Детальніше в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року за (посиланням).

- Рішення Європейського суду з прав людини по справі “Бурмич та інші проти України" від 12 жовтня 2017 року;

Через великий обсяг типових скарг на Україну, в своєму останньому рішенні Європейський суд постановив вилучити із реєстру справи п’яти заявників, які скаржилися на невиконання чи надмірно тривале виконання рішень національних судів та відсутність ефективних засобів правового захисту, а разом з ними усі інші заяви, які стосуються таких самих порушень, загальна кількість яких складає 12 143. Це означає, що Європейський суд не буде розглядати по суті однотипні індивідуальні скарги, а передасть їх на розгляд Комітету Міністрів Ради Європи. Більше того, Суд постановив, що у подальшому усі заяви проти України щодо невиконання судових рішень не будуть розглядатися, а переадресовуватимуться Комітету Міністрів "з метою їх реалізації у межах заходів загального характеру, визначених у пілотному рішенні".

 

Ознайомитись з Рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Бурмич та інші проти України від 12.10.2017 р. можна за (посиланням).

- Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій, чи бездіяльності державної виконавчої служби”;

 

- Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р., № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»;

 

- Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р., № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»;

 

- Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням спільного підприємства «Мукачівський плодоовочевий консервний завод» про офіційне тлумачення положення пункту 10 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» N 3-рп / 2004 від 24.02.2004 р.;

 

- Постанова Верховного Суду України від 22.02.2017 у справі № 6-2946цс16;

 

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06. 2017 р., справа № 688/3492/16-ц;

 

- Постанова Вищого господарського суду України від 12.07.2017 р., справа №918/600/15;

 

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.08. 2017 р., справа № 766/17637/16-ц;

 

- Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.09.2017 р., справа №809/299/17;

 

- Постанова Вищого господарського суду України від 26.10. 2017 р., справа № 910/1962/16;

 

- Постанова Вищого господарського суду України від 30.10.2017 р., справа № 917/314/16.

 

Підсудність

  • - рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ;

    Звертаємо увагу, що скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця в процедурі примусового виконання вироку суду, яким задоволено цивільний позов, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

     

    Детальніше в постанові Верховного Суду України від 22.02.2017 р. у справі № 6-2946цс16 за (посиланням).

     

 

- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду (ч.ч. 1,2 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”).

 

Ставка судового збору

  • Судовий збір сплаті не підлягає.

    Щодо судового збору, то Законом України «Про судовий збір» не передбачено необхідність його сплати за подання скарги на рішення, діяння виконавця до загального чи господарського суду. Більше того, згідно з п. 9.3 постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. № 9 та п. 14 (посилання) постанови пленуму ВССУ від 7.02.2014 р. № 6(посилання) виконання судових рішень є завершальною та невід’ємною частиною судового процесу, тому суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, а відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.

     

    Однак при оскарженні рішення, діяння виконавця до адміністративного суду особі необхідно звернутися з позовною заявою та додати докази сплатити судового збору. На цьому наголосив пленум ВАСУ у п. 14 постанови від 13.12.2010 р. № 3 (посилання), вказавши, що позовні заяви про оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються судовим збором відповідно до Закону «Про судовий збір» і за подання таких позовних заяв судовий збір сплачується на загальних підставах.

Позивач/Скаржник

  • - сторони (стягувач, боржник);

    До участі у справі в якості заінтересованої особи, може залучатись також інша сторона виконавчого провадження (яка не є скаржником), оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

     

    Дивитись п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Україин з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за (посиланням).

 

- інші учасники (виконавець, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, оцінювач, особи, права інтелектуальної власності яких порушені);

 

  • - інші особи (поняті, працівники поліції, представники органів опіки і піклування, інших органів та установ).

    Варто наголосити, що у випадку порушення прав, свобод, інтересів осіб оскаржити рішення, діяння виконавця до суду відповідно до правил ЦПК України має право стягувач і боржник; відповідно до правил ГПК України — стягувач, боржник і прокурор; відповідно до правил КАС України — стягувач, боржник, їх представники, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, оцінювач, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, поняті, працівники поліції, представники органів опіки і піклування, інших органів та установ.

 

Відповідач

- виконавці (державні, приватні);

 

- посадові особи органів державної виконавчої служби.

 

Предмет доказування

-наявність предмета примусового виконання;

 

- наявність виконавчого документа;

 

- факт відкриття виконавчого провадження або відмови у відкритті виконавчого провадження;

 

- факти протиправних дій (бездіяльності) відповідача.

 

Приблизний перелік доказів

- рішення суду;

 

- документ з виконавчим написом нотаріуса;

 

- виконавчий лист (наказ господарського суду);

 

- заяву про відкриття виконавчого провадження;

 

- постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження (про відмову у відкритті виконавчого провадження);

 

- інші постанови, акти державного виконавця;

 

- висновок спеціаліста про вартість описаного майна;

 

- документи, що посвідчують право власності на описане майно;

 

- показання свідків.


  • Більш детально з особливостями оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців можна ознайомитись в статті Піцикевича В. "Судове оскарження рішень, дій, бездіяльності державного або приватного виконавця" за (посиланням).

     

  • Європейський суд з прав людини зазначає, що ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. До того ж відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.

     

    Детальніше в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року за (посиланням).

  • Через великий обсяг типових скарг на Україну, в своєму останньому рішенні Європейський суд постановив вилучити із реєстру справи п’яти заявників, які скаржилися на невиконання чи надмірно тривале виконання рішень національних судів та відсутність ефективних засобів правового захисту, а разом з ними усі інші заяви, які стосуються таких самих порушень, загальна кількість яких складає 12 143. Це означає, що Європейський суд не буде розглядати по суті однотипні індивідуальні скарги, а передасть їх на розгляд Комітету Міністрів Ради Європи. Більше того, Суд постановив, що у подальшому усі заяви проти України щодо невиконання судових рішень не будуть розглядатися, а переадресовуватимуться Комітету Міністрів "з метою їх реалізації у межах заходів загального характеру, визначених у пілотному рішенні".

     

    Ознайомитись з Рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Бурмич та інші проти України від 12.10.2017 р. можна за (посиланням).

  • Звертаємо увагу, що скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця в процедурі примусового виконання вироку суду, яким задоволено цивільний позов, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

     

    Детальніше в постанові Верховного Суду України від 22.02.2017 р. у справі № 6-2946цс16 за (посиланням).

     

  • Щодо судового збору, то Законом України «Про судовий збір» не передбачено необхідність його сплати за подання скарги на рішення, діяння виконавця до загального чи господарського суду. Більше того, згідно з п. 9.3 постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. № 9 та п. 14 (посилання) постанови пленуму ВССУ від 7.02.2014 р. № 6(посилання) виконання судових рішень є завершальною та невід’ємною частиною судового процесу, тому суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, а відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором.

     

    Однак при оскарженні рішення, діяння виконавця до адміністративного суду особі необхідно звернутися з позовною заявою та додати докази сплатити судового збору. На цьому наголосив пленум ВАСУ у п. 14 постанови від 13.12.2010 р. № 3 (посилання), вказавши, що позовні заяви про оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються судовим збором відповідно до Закону «Про судовий збір» і за подання таких позовних заяв судовий збір сплачується на загальних підставах.

  • До участі у справі в якості заінтересованої особи, може залучатись також інша сторона виконавчого провадження (яка не є скаржником), оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

     

    Дивитись п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду Україин з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за (посиланням).

  • Варто наголосити, що у випадку порушення прав, свобод, інтересів осіб оскаржити рішення, діяння виконавця до суду відповідно до правил ЦПК України має право стягувач і боржник; відповідно до правил ГПК України — стягувач, боржник і прокурор; відповідно до правил КАС України — стягувач, боржник, їх представники, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, оцінювач, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, поняті, працівники поліції, представники органів опіки і піклування, інших органів та установ.

     

Підготувати заяву онлайн
Спробувати
Перевір свій договір
Спробувати
Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"