Позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама

До Оболонського районного суду м. Києва

04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2 “Є”

 

Позивач: Степанюк Павло Богданович

Адреса: 03110, м. Київ, вул. Народна, 18, кв. 35

  • тел. (044) 251-65-65

    Необхідно пам’ятати, що правом на спілкування з дитиною володіють не тільки батьки, але й баби, діди, прадіди та прабаби, тому вони теж можуть звертатись з подібним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні. Єдиною підставою, яка може виправдати поведінку батьків, які перешкоджають спілкуванню з дитиною, є те, що таке спілкування перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

     

    З цього приводу дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.07.2016 р. за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2016 р., справа № 419/342/15 за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.06.2017 р., справа № 644/2470/16-ц за (посиланням).

     

 

Відповідач: Гавриш Тетяна Степанівна

Адреса: 04201, м. Київ, вул. Бережанська, 10, кв. 54

тел. (044) 321-64-64

 

  • Третя особа: Служба у справах дітей Оболонської в м. Києві районної державної адміністрації

    Наголошуємо, що присутність Органу опіки і піклування при розгляді такого типу справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є обов'язковою, оскільки він повинен подати до суду письмовий висновок щодо варіантів розв'язання спору, в противному випадку суд не зможе вирішити спір.

     

    Дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 р., справа №350/679/16-ц за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.01.2015 р., справа №6-41494св14 за (посиланням).

     

Адреса: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-Д, каб. №3

Тел. (044) 426 47 15

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною

 

Я, Степанюк Павло Богданович, 1986 року народження, перебував із відповідачкою, Гавриш Тетяною Степанівною, в шлюбі з 2004 по 2013 роки.

 

Додаток №1: доказ укладання шлюбу — Копія свідоцтва про шлюб від 12.05.2004 р.

Додаток №2: доказ розірвання шлюбу — Копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 11.12.2013 р.

 

Від шлюбу маємо малолітню дитину — доньку Степанюк Ольгу Павлівну.

 

Додаток №3: доказ родинних зв'язків зі Степанюк О.П. — Копія свідоцтва про народження Степанюк О.П. від 01.05.2011 р.

 

Шлюб із відповідачкою був розірваний за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.11.2013 р. (справа № 2-3232/2013). Відповідно до зазначеного рішення, донька залишилась проживати із матір'ю, Гавриш Тетяною Степанівною, відповідачем у справі.

Додаток №4: доказ припинення шлюбних відносин та визначення місця проживання доньки —

 Копія рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі № 2-3232/2013.

 

З 2013 року і по теперішній час наша донька, Степанюк Ольга, проживає із своєю матір'ю за адресою м. Київ, вул. Народна, буд. 18, кв. 35.

 

Протягом кількох років після розлучення відповідачка не перешкоджала мені у спілкуванні з донькою — я бачився із Ольгою декілька разів на місяць, іноді на кілька днів брав її з собою на дачу чи у гості до моїх батьків (Ольжиних бабусі та дідуся) у місто Полтаву.

 

З середини 2015 року ці зустрічі стали рідшими — відповідачка все рідше відпускала зі мною Ольгу, пояснюючи це різними причинами (то зайнятістю Ольги в спортивному дитячому гуртку, то поганим самопочуттям дитини, то відвідуванням знайомих разом із донькою в той час, коли я хотів забрати дитину). Як мені стало відомо пізніше, такі зміни були пов'язані з тим, що в середині 2015 року відповідачка створила нову сім'ю з іншим чоловіком і не бажала, щоб я продовжував спілкування із донькою.

 

Протягом 2015 року я бачився з дитиною не рідше одного разу за два місяці — і ці зустрічі були досить короткостроковими, забрати дитини на дачу чи відвезти до бабусі та дідуся в Полтаву відповідачка не дозволяла.

 

Декілька разів я намагався поговорити із Гавриш Тетяною з приводу частіших зустрічей із дитиною, у відповідь на що вона попросила мене припинити спілкування з Ольгою, оскільки в них є сім'я, Ольга називає її нового чоловіка “батьком”, і, як вважає відповідачка, краще для дитини було б мати одного батька — того, з ким вона проживає та хто її виховує.

 

Я відмовив відповідачці в її проханні, оскільки люблю свою доньку, бажаю спілкуватися із нею, приймати участь в її вихованні.

 

“23” січня 2016 року я звернувся до Служби у справах дітей Оболонської в м. Києві РДА з проханням встановити порядок участі у вихованні малолітньої доньки Степанюк О.П.

 

Служба у справах дітей, розглянувши заяву та надані документи, виходячи з інтересів дитини та керуючись Законом України “Про охорону дитинства”, Правилами опіки та піклування, вирішила:

 

1. Встановити батькові дні побачень з дитиною: вівторок з 18 до 20 год., четвер з 18 до 20 год., непарні суботи з 10 до 20 год., парні неділі з 10 до 20 год.

 

2. Попередити матір дитини, Гавриш Тетяну Степанівну, що перешкоджаючи зустрічам батька з дитиною, вона порушує права дитини та батька.

 

Додаток №5: доказ врегулювання питання Службою у справах дітей — Копія рішення

Служби у справах дітей Оболонської в м. Києві РДА від “12” лютого 2016 року.

 

Проте, не зважаючи на рішення Служби у справах дітей, відповідачка його не виконує, не дозволяє мені спілкуватись із дитиною. Я вимушений приходити до дитячого садка, щоб побачитись з Ольгою, але забрати її не можу, бо цього не дозволяють вихователі садка (кажуть, що мати дитини заборонили віддавати Ольгу батькові — лише їй та її чоловікові).

 

Коли я приходжу до відповідачки додому, вона або відповідає мені, що не відпустить Ольгу зі мною, або взагалі не відчиняє двері.

 

Підтвердити ці факти, крім наведених документів, можуть:

 

- Чула Марія Микитівна — вихователь дитячого садка № 3 Оболонського району м. Києва;

 

- Степанюк Ганна Валентинівна — моя мати, яка була присутня при моїй розмові із відповідачкою з приводу побачень із дитиною.

 

До суду разом із заявою буде подано клопотання про виклик цих осіб в якості свідків.

 

  • Відповідно до ст. 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

    Суди наголошують, що посилання на статтю про право на безперешкодне спілкування між батьком/матір'ю з дитиною (ст. 153 СК України) можливе лише до досягнення дитиною повноліття.

     

    Дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.02.2015 р., справа № 6-42987св14 за (посиланням).

     

 

  • Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

    При встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумний баланс участі обох батьків (а також бабусі) у вихованні дитини, зокрема батько має прво приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір'ю.

     

    Детальніше дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.06.2014 р., справа № 638/12278/15-ц за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.07.2015 р., справа № 6-13210св15 за (посиланням).

     

 

Згідно зі ст. 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

 

Відповідно до ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

 

  • На підставі наведеного вважаю, що дії відповідачки по перешкоджанню мені в реалізації мого права спілкуватись із Ольгою та приймати участь в її вихованні, є протиправними. Також вважаю, що встановлений Органом опіки порядок моєї участі в вихованні дитини є таким, що відповідає інтересам як дитини, так і обох її батьків. Крім того, вважаю за необхідне додати до цього порядку можливість спільного відпочинку із донькою протягом 1-10 липня та 1-10 лютого кожного року.

    Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що між інтересами дитини та інтересами батьків також повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

     

    Детальніше дивитись Рішення Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» за (посиланням);

     

    Рішення  Європейського Суду з прав людини від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції» за (посиланням).

 

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 153, 157-159 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України,

 

ПРОШУ СУД:

 

  • 1. Встановити дні зустрічі Степанюка Павла Богдановича із донькою Степанюк Ольгою Павлівною: вівторок з 18 до 20 год., четвер з 18 до 20 год., непарні суботи з 10 до 13 год., парні неділі з 13 до 20 год.

    Слід враховувати, що під час вирішення питання щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

     

    Дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.10.2017 р., справа № 240/515/16-ц за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.04.2016 р., за (посиланням).

     

 

2. Встановити можливість спільного відпочинку Степанюка Павла Богдановича із донькою Степанюк Ольгою Павлівною протягом 1-10 липня та 1-10 лютого включно кожного року.

 

3. Зобов'язати Гавриш Тетяну Степанівну не чинити перешкоди Степанюку Павлу Богдановичу в реалізації його права бачитись із Степанюк Ольгою Павлівною, приймати участь у її вихованні.

 

Додатки:

1. Копія свідоцтва про шлюб від 12.05.2004 р.

2. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 11.12.2013 р.

3. Копія свідоцтва про народження Степанюк О.П. від 01.05.2011 р.

4. Копія рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі № 2-3232/2013.

5. Копія рішення Служби у справах дітей Оболонської в м. Києві РДА від “12” лютого 2016 року.

6. Квитанції про сплату судових витрат.

7. Копії позовної заяви із додатками для відповідача та третьої особи.

 

“13” травня 2017 року_______________  Степанюк П.Б.

  • Необхідно пам’ятати, що правом на спілкування з дитиною володіють не тільки батьки, але й баби, діди, прадіди та прабаби, тому вони теж можуть звертатись з подібним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні. Єдиною підставою, яка може виправдати поведінку батьків, які перешкоджають спілкуванню з дитиною, є те, що таке спілкування перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

     

    З цього приводу дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.07.2016 р. за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2016 р., справа № 419/342/15 за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.06.2017 р., справа № 644/2470/16-ц за (посиланням).

     

  • Наголошуємо, що присутність Органу опіки і піклування при розгляді такого типу справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є обов'язковою, оскільки він повинен подати до суду письмовий висновок щодо варіантів розв'язання спору, в противному випадку суд не зможе вирішити спір.

     

    Дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 р., справа №350/679/16-ц за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.01.2015 р., справа №6-41494св14 за (посиланням).

     

  • Суди наголошують, що посилання на статтю про право на безперешкодне спілкування між батьком/матір'ю з дитиною (ст. 153 СК України) можливе лише до досягнення дитиною повноліття.

     

    Дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.02.2015 р., справа № 6-42987св14 за (посиланням).

     

  • При встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумний баланс участі обох батьків (а також бабусі) у вихованні дитини, зокрема батько має прво приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір'ю.

     

    Детальніше дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.06.2014 р., справа № 638/12278/15-ц за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.07.2015 р., справа № 6-13210св15 за (посиланням).

     

  • Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що між інтересами дитини та інтересами батьків також повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

     

    Детальніше дивитись Рішення Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» за (посиланням);

     

    Рішення  Європейського Суду з прав людини від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції» за (посиланням).

  • Слід враховувати, що під час вирішення питання щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

     

    Дивитись Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.10.2017 р., справа № 240/515/16-ц за (посиланням);

     

    Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.04.2016 р., за (посиланням).

     

     

Підготувати заяву онлайн
Спробувати
Перевір свій договір
Спробувати
Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"