Клопотання про залучення третьої особи (господарський процес)

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама

Господарський суд Харківської області

_______________________________________

Україна, 61001, м. Харків, Держпром, 8-під'їзд

 

Відповідач: ТОВ “КДМ”

Україна, 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 15

код за ЄДРПОУ 33416733, р/р 260020127901 в

ВАТ “Ощадбанк Росії”, м. Київ, МФО 320627

 

Адреса для листування:

Україна, 61068, м. Харків, вул. Якіра, 15

 

  • КЛОПОТАННЯ

    Заяви і клопотання – це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Спільним для таких звернень є те, що клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі суд має вирішувати шляхом постановлення ухвал, які залежно від характеру і складності питання, що ними вирішуються, оформляються або окремим процесуальним документом або проголошуються усно в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання. Однак, за своєю правовою природою заява і клопотання не є тотожними.

    Заяви – це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Зокрема, заявами оформлюються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмету позову, тощо.

    Клопотання - це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. Наприклад, заявленими можуть бути клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, про призначення експертизи, про витребування доказів тощо.

    Якщо у процесуальному законі чітко вказано, що з того чи іншого питання подається заява/клопотання, то документ, який подають до суду, або усне звернення слід називати відповідно заявою/клопотанням.

  • про залучення третьої особи

    Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу (посилання)

В провадженні судді господарського суду Харківської області Проніна С.К. знаходиться справа №54/283-10 за позовом ТОВ “ПРИЗМА” до ТОВ “КДМ” про розірвання договору оренди та про повернення індивідуально-визначеного майна.

Позовні вимоги ТОВ “ПРИЗМА” грунтуються на наявному йому, як орендодавцеві, праві власності на майно, що є предметом договору оренди. Проте, відповідач стверджує, що речове право на спірне майно у ТОВ “ПРИЗМА” припинено.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2010 року по справі № 25/287-10 (вх. № 8848/5-20) було визнано укладеними договори купівлі-продажу майна, заявленого ТОВ “ПРИЗМА” до повернення за цим позовом, між ТОВ “ЦИС” (покупець, новий власник) та ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (продавець). Договори купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна, що є предметом договору оренди, були укладені 30.09.2010 року на аукціоні з продажу товарів платника податків (ТОВ “ПРИЗМА”), що перебували у податковій заставі, який проводила ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на виконання Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і “Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі” та за наявності листа ТОВ “СМП-166” про його бажання проведення аукціону з продажу власного майна.

 

Отже, відповідно до названого вище судового рішення, особою, що має речове право на спірне майно і, як наслідок, вправі заявляти матеріально-правові вимоги про його витребування та розірвання договорів щодо його використання третіми особами, має право ТОВ “ЦИС”.

  • Вочевидь, що у ТОВ “ЦИС” є юридичний інтерес до даної справи, винесення рішення господарського суду зі спору вплине на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін, зокрема прав та обов'язків орендодавця за договором, що є предметом спору.

    {$TEXT}

 

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 ГПК України, п. 1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”,

 

ПРОСИМО суд:

1. Залучити в якості третьої особи у справі №54/283-10 Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦИС” (код за ЄДРПОУ 23617901; 61145, м. Харків, вул. Новгородська, 8).

 

Додатки:

  • Копія рішення Господарського суду Харківської області від 14.11.2010 року по справі № 25/287-10 (вх. № 8848/5-20) — 1 прим.

    Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції - (посилання)

 

Представник ТОВ “КДМ”                                                                                                   за довіреністю О.К. Васін

 

  • Заяви і клопотання – це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Спільним для таких звернень є те, що клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі суд має вирішувати шляхом постановлення ухвал, які залежно від характеру і складності питання, що ними вирішуються, оформляються або окремим процесуальним документом або проголошуються усно в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання. Однак, за своєю правовою природою заява і клопотання не є тотожними.

    Заяви – це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Зокрема, заявами оформлюються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмету позову, тощо.

    Клопотання - це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. Наприклад, заявленими можуть бути клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, про призначення експертизи, про витребування доказів тощо.

    Якщо у процесуальному законі чітко вказано, що з того чи іншого питання подається заява/клопотання, то документ, який подають до суду, або усне звернення слід називати відповідно заявою/клопотанням.

  • Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу (посилання)

  • {$TEXT}
  • Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції - (посилання)

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"