Клопотання про відкладення розгляду справи (в адміністративному судочинстві) 4.00

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Скласти цей документ за своїми умовами

до Окружного адміністративного суду м. Києва

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

судді Ярема Л. М.

по справі № 820/7878/18-а

 

Позивача: Чалого Юрія Васильовича

РНОКПП 7788909876

адреса проживання: 01168, м. Київ, вул. Героїв Праці, буд. 10,

тел. (044) 704 12 78

 

в особі представника за довіреністю

Боголюбова Олександра Івановича

адреса: 01002, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 53, оф. 18,

тел. (044) 704 32 32

  •  

    Заяви і клопотання – це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Спільним для таких звернень є те, що клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі суд має вирішувати шляхом постановлення ухвал, які залежно від характеру і складності питання, що ними вирішуються, оформляються або окремим процесуальним документом або проголошуються усно в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання. Однак, за своєю правовою природою заява і клопотання не є тотожними.

    Заяви – це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Зокрема, заявами оформлюються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмету позову, тощо.

    Клопотання - це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. Наприклад, заявленими можуть бути клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, про призначення експертизи, про витребування доказів тощо.

    Якщо у процесуальному законі чітко вказано, що з того чи іншого питання подається заява/клопотання, то документ, який подають до суду, або усне звернення слід називати відповідно заявою/клопотанням.

 

  • КЛОПОТАННЯ

    Про безпідставність відкладення розгляду справи дивись у статті порталу Закон і Бізнес, в якій здійснений аналіз дотримання судами України розумних строків при розгляді справ (посилання)

про відкладення розгляду справи

 

У провадженні судді Окружного адміністративного суду м. Києва Яреми Л.М. знаходиться справа № 820/7878/18-а за позовом Чалого Ю.В. до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, про скасування розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 26 липня 2018 року № 888 “Про надання дозволу гр. Чалому Ю.В. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства”.

 

Розгляд справи призначено на 06 серпня 2018 року на 10:30.

 

Однак, я, Боголюбов, О.І., як представник позивача, Чалого Ю.В., не маю можливості з’явитись на розгляд справи у судове засідання, з поважних причин, оскільки 06.08.2018 року приймаю участь в якості позивача у судовому засіданні в Апеляційному суді Івано-Франківської області у справі № 640/7878/18, що унеможливлює мою участь у призначеному на 06.08.2018 року судовому засіданні Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 820/7878/18-а.

 

Дата судового засідання в Апеляційному суді Івано-Франківської області була визначена раніше, ніж дата судового засідання Окружного адміністративного суду м. Києва, на підтвердження чого до заяви додаю копію судової повістки Апеляційного суду Івано-Франківської області про виклик у судове засідання 06.08.2018 року.

 

  • Очевидно, що розгляд справи №820/7878/18-а у судовому засіданні 06.08.2018 року Окружним адміністративним судом м. Києва без участі представника позивача порушить його право на захист.

    Позиція Верховного Суду України щодо дотримання розумних строків розгляду справ судами України, зокрема і при відкладенні розгляду справи, викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 17.10.2014 № 11 (посилання)

 

Тому, з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, керуючись ст. 205, 223 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач-

 

  • ПРОСИТЬ:

    Відкладення розгляду справи слід відрізняти від перерви в судовому засіданні, оскільки при відкладенні розгляд справи починається спочатку, тобто з підготовчої частини, а після перерви розгляд справи продовжується з того моменту, коли він був перерваний.

 

відкласти розгляд справи № 820/7878/18-а за позовом Чалого Ю.В. до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на інший час.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що відкладення розгляду справи не суперечить чинному законодавству, але не може призводити до порушення права особи на розгляд справи в розумний строк.

Рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.83 у справі Цимерман і Штайген проти Швейцарії (посилання)

 

Додаток:

1. Копія судової повістки про виклик 06.08.2018 року Боголюбова О.І. у судове засідання Апеляційного суду Івано-Франківської області.

 

05 серпня 2018 року

Представник за довіреністю

О.І. Боголюбов

(копія довіреності міститься

в матеріалах справи)

  • Заяви і клопотання – це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Спільним для таких звернень є те, що клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі суд має вирішувати шляхом постановлення ухвал, які залежно від характеру і складності питання, що ними вирішуються, оформляються або окремим процесуальним документом або проголошуються усно в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання. Однак, за своєю правовою природою заява і клопотання не є тотожними.

    Заяви – це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Зокрема, заявами оформлюються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмету позову, тощо.

    Клопотання - це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. Наприклад, заявленими можуть бути клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, про призначення експертизи, про витребування доказів тощо.

    Якщо у процесуальному законі чітко вказано, що з того чи іншого питання подається заява/клопотання, то документ, який подають до суду, або усне звернення слід називати відповідно заявою/клопотанням.

  • Про безпідставність відкладення розгляду справи дивись у статті порталу Закон і Бізнес, в якій здійснений аналіз дотримання судами України розумних строків при розгляді справ (посилання)

  • Позиція Верховного Суду України щодо дотримання розумних строків розгляду справ судами України, зокрема і при відкладенні розгляду справи, викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 17.10.2014 № 11 (посилання)

  • Відкладення розгляду справи слід відрізняти від перерви в судовому засіданні, оскільки при відкладенні розгляд справи починається спочатку, тобто з підготовчої частини, а після перерви розгляд справи продовжується з того моменту, коли він був перерваний.

  • Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що відкладення розгляду справи не суперечить чинному законодавству, але не може призводити до порушення права особи на розгляд справи в розумний строк.

    Рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.83 у справі Цимерман і Штайген проти Швейцарії (посилання)

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"