Скарга на бездіяльність державного виконавця

Скачати
в зручному форматi

До Жовтневого районного суду м. Харкова

  • Заявник: стягувач Курченко Юрій Михайлович

    Залежно від процесуального статусу скаржника у справі, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені:

    - стягувачем - до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення;

    - боржником - до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення;

    - іншими учасниками виконавчого провадження (прокурором, експертом, спеціалістом, перекладачем, суб'єктами оціночної діяльності) - до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України;

    - особами, які залучаються до проведення виконавчих дій (понятими, поліцейськими, представниками органів опіки і піклування, інших органів та установ) та особами, права та інтереси яких порушено під час виконання рішення - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

у виконавчому провадженні № 43434343

 

Сторони виконавчого провадження:

Стягувач: Курченко Юрій Михайлович

ІПН: 2212121212

адреса: м. Харків, вул. Полярна, буд. 861, кв. 3

Боржник: Звягін Сергій Валерійович

ІПН: 2626262626

адреса: 61038, м. Харків, вул. Гв. Широнінців, б.771, кв.1

Зацікавлена особа: державний виконавець Жовтневого

відділу ДВС ХМУЮ

  • (суб'єкт оскарження) Снігур О.М.

    Суб'єктом оскарження сторонами у суді, який видав виконавчий документ, може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

адреса: 61001, м. Харків, вул. Красіна, 7/8

СКАРГА

  • на бездіяльність державного виконавця

    Детальніше про подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця дивись Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 (посилання)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2015 року по справі № 698/4589/15, було задоволено позов Курченка Юрія Михайловича до Звягіна Сергія Валерійовича про стягнення суми боргу за договором позики.

10 листопада 2015 року на виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили, Жовтневим районним судом м. Харкова видано виконавчий лист, який був пред'явлений позивачем, як стягувачем для примусового виконання до Жовтневого відділу ДВС ХМУЮ.

12 листопада 2015 року державним виконавцем Снігуром О.М. було відкрите виконавче провадження № 43434343 щодо виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2015 року по справі № 698/4589/15.

Боржником, протягом наданого ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» семиденного строку з моменту винесення постанови про відкриття провадження рішення не було виконане самостійно, що є підставою для примусового виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст 32 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.2 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Але, таких заходів, як опис, арешт та примусова реалізація майна боржника з метою забезпечення виконання рішення суду, державним виконавцем на даний час не проведено, як і будь-яких інших заходів примусового виконання рішення.

Така бездіяльність державного виконавця в реалізації наданих повноважень зі здійснення заходів з примусового виконання рішення є неправомірною, такою, що порушує права стягувача на своєчасне та в повному обсязі виконання рішення суду.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Затримка у виконанні судового рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі», заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V), у зв'язку з чим саме на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

У справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Бездіяльність державного виконавця Снігура О.М., що проявляється у непроведенні опису, арешту та примусової реалізації майна боржника Звягіна С.В., порушує як право стягувача на своєчасне виконання рішення суду так і взагалі право на справедливий суд, закріплене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З метою відновлення порушеного права на своєчасне та в повному обсязі виконання рішення суду, на підставі вищевикладеного, керуючись 1 ст. 12, ч. 3 ст. 39, ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження”, стягувач, –

ПРОСИТЬ СУД:

  • визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу ДВС ХМУЮ Снігура О.М. щодо непроведення заходів з опису рухомого майна боржника, арешту такого майна, примусової реалізації рухомого майна боржника Звягіна С.В. як заходу примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2015 року по справі № 201/15655/15 в межах виконавчого провадження № 43434343;

  • зобов'язати державного виконавця Жовтневого відділу ДВС ХМУЮ Снігура О.М. провести опис рухомого майна боржника, накладення арешту на таке майно та примусову реалізацію майна боржника Звягіна С.В. в межах виконавчого провадження № 43434343.

  • Додатки:

    За подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби судовий збір не сплачується.

1. Копія довіреності представника стягувача.

2. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 43434343 від 12.11.2015 р.

  • 21 січня 2016 року

    Відповідно до статті 72 Закону України “Про виконавче провадження” скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

    Однак якщо обов'язок державного виконавця здійснити певну дію прямо передбачено законом, але строки її вчинення не зазначені (наприклад, за статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець за певних умов зобов'язаний звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини та ін.), то бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли особа прийде до висновку, що ця бездіяльність порушує її права чи свободи, оскільки правопорушення є триваючим.

    Докладніше щодо спірних питань обчислення строку на оскарження дивись Лист Вищого спеціалізованого суду України від 28.01.2013 р. № 24-152/0/4-13 (посилання)

Представник за довіреністю

О.І. Боголюбов

  • Залежно від процесуального статусу скаржника у справі, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені:

    - стягувачем - до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення;

    - боржником - до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення;

    - іншими учасниками виконавчого провадження (прокурором, експертом, спеціалістом, перекладачем, суб'єктами оціночної діяльності) - до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України;

    - особами, які залучаються до проведення виконавчих дій (понятими, поліцейськими, представниками органів опіки і піклування, інших органів та установ) та особами, права та інтереси яких порушено під час виконання рішення - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

  • Суб'єктом оскарження сторонами у суді, який видав виконавчий документ, може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

  • Детальніше про подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця дивись Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 (посилання)

  • Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові Пленуму від 07.02.2014 р. № 6 роз'яснює, що виходячи зі змісту статті 387 Цивільного процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

    При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону України "Про виконавче провадження", проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").Єдиної думки, які дії суд не має права зобов'язати державного виконавця вчинити, немає.

  • Якщо під час розгляду скарги судом буде виявлено порушення закону, недоліки в діяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження і встановлено причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, суд має постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

  • Враховуючи що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ дотримується позиції, що суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, рекомендуємо формулювати вимоги у форматі саме “зобов'язати державного виконавця здійснити необхідну виконавчу дію”.

  • Оскарження стягувачем рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу або керівника вищого в порядку підлеглості органу цієї служби в передбачених Законом України “Про виконавче провадження” випадках не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги судом, оскільки на ці правовідносини поширюється юрисдикція суду.

  • За подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби судовий збір не сплачується.

  • Відповідно до статті 72 Закону України “Про виконавче провадження” скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

    Однак якщо обов'язок державного виконавця здійснити певну дію прямо передбачено законом, але строки її вчинення не зазначені (наприклад, за статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець за певних умов зобов'язаний звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини та ін.), то бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли особа прийде до висновку, що ця бездіяльність порушує її права чи свободи, оскільки правопорушення є триваючим.

    Докладніше щодо спірних питань обчислення строку на оскарження дивись Лист Вищого спеціалізованого суду України від 28.01.2013 р. № 24-152/0/4-13 (посилання)

Підписки

Подивитися усі підписки