Адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення (первинні документи підписані працівником, що знаходився у відпустці)

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3

 

 

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія”

код за ЄДРПОУ: 35120312

адреса: 61145, Харківська обл., м. Харків,

вул. Космічна, буд. 4

адреса для листування: 61052, м. Харків,

вул. Полтавський шлях, 9, 7 поверх

тел. 057 777 08 66

 

 

ВІДПОВІДАЧ: Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області

адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46

тел. 057-702-86-04

 

 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

  • про скасування податкових повідомлень-рішень

    Самойленко А. "Оскарження ППР в адміністративних судах. Практичні аспекти" (посилання)

В період з 29.08.2016 року по 09.09.2016 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 18.08.2016 року № 2206, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ “Мрія”.

  • 27.09.2016 року ТОВ “Мрія” отримало акт Головного управління ДФС у Харківській області, Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 565/20-40-14-02-07/35120312 від 23.09.2016 року “Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія” (код за ЄДРПОУ 35120312) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року” (далі — Акт перевірки).

    Платник податків має право оскаржити рішення органів доходів і зборів в адміністративному та/або судовому порядку. Оскарження рішення органу доходів і зборів в адміністративному порядку не позбавляє платника податків права на судове оскарження такого рішення.

    Рішення органу доходів і зборів, що оскаржується в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

 

Див. Додаток № 1. Доказ проведення перевірки та складення 23.09.2016 року акту № 565/20-40-14-02-07/35120312 — копія акту № 565/20-40-14-02-07/35120312 від 23.09.2016 року.

 

На підставі Акту перевірки Головне управління ДФС у Харківській області:

1) винесено податкове повідомлення-рішення форми “П” від 15.10.2016 року № 0004545454 за порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) з урахуванням ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - заниження податку на прибуток на загальну суму 113 095, 00 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 87 319,00 грн., за 2014 рік на суму 19 454, 00 грн., за 2015 рік на суму 6 322, 00 грн.

2) винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2016 року № 0004545454 за порушення п.1.2, 2.6, 3.1, 3.3, 3.10, 3.12 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 в частині не оприбуткування готівки в касу підприємства 15.08.2014 у розмірі 13606,31 грн., з огляду на те, що прибутковий касовий ордер було оформлено бухгалтером під час перебування у відпустці.

 

Див. Додаток № 2. Доказ винесення податкового повідомлення-рішення форми “П” від 15.10.2016 року № 0004545454 — копія податкового повідомлення-рішення форми “П” від 15.10.2016 року № 0004545454.

 

Див. Додаток № 3. Доказ складення рішення № 0004545454 від 15.10.2016 року про застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки в касу підприємства — копія рішення № 0004545454 від 15.10.2016 про застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки в касу підприємства.

 

  • Позивач вважає, що податкова вимога та податкове повідомлення-рішення не відповідають чинному законодавству, а тому підлягають скасуванню.

    Адміністративний порядок оскарження податкових повідомлень-рішень передбачений ст. 55, 56 Податкового кодексу України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. № 916 (посилання)

    Оскарження вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рішення про застосування штрафних санкцій в адміністративному порядку регламентоване Порядком розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 р. № 1124 (посилання)

    Строк адміністративного оскарження рішень та вимоги - 10 календарних днів.

 

  • При цьому, зобов'язання зі сплати штрафних санкцій є похідними від основних вимог та у разі скасування акту про перевірку, зазначене рішення є також незаконним та підлягає скасуванню.

    Податковим кодексом України передбачається два строки для судового оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючого органу, в тому числі рішення про застосування штрафних санкцій. За загальним правилом строк на оскарження становить 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 56.18 і 102.1 Податкового кодексу України). Утім, якщо платник податку вже оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня, то строк на судове оскарження становить один місяць з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.19 Податкового кодексу України).

    Рекомендуємо оскаржувати податкові повідомлення-рішення протягом десяти календарних днів: або з моменту їхнього отримання, або з моменту отримання рішення податкового органу вищого рівня за результатами розгляду адміністративної скарги платника.

    Після закінчення зазначеного 10-денного строку податкове зобов’язання вважається узгодженими і несвоєчасно сплаченим (податковий борг).

 

  • Оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про нарахування штрафних санкцій прийняті на підставі Акту перевірки, який не відповідає вимогам ст. 86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за №1300/27745. Тому, цей акт не є належною підставою для прийняття обґрунтованого рішення про порушення платником податку приписів податкового чи іншого законодавства.

    Щодо відповідності складання та надіслання податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства дивись Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204 (посилання)

 

Висновок про невідповідність акту перевірки вказаним приписам права, позивач обґрунтовує зазначеними нижче доводами.

 

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм статей 77, 86 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 VI, контролюючі органи проводять планові виїзні перевірки та оформлюють їх результати відповідно до вимог ст. 86 Податкового кодексу України та згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (далі Порядок).

 

Згідно з п. 5 розділу ІІ. Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

 

Відповідно до п.п 2 п. 4 розділу IIІ. Зміст акта (довідки) документальної перевірки Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

 

Акт перевірки містить помилковий факт, такий що не відповідає дослідженим під час перевірки матеріалам.

Згідно Акту перевірки (арк. 9) відповідно наданих до перевірки документів (наказів, табелів обліку робочого часу) встановлено, що директор ТОВ “Мрія” перебував у відпустці у періоди часу: з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року, з 22.12.2013 року по 31.12.2013 року, з 18.08.2014 року по 31.08.2014 року.

 

За час цих відпусток згідно Акту перевірки (арк. 10) директор ТОВ “Мрія” підписав Акт виконаних послуг О-00000285 з ТОВ “Омега Логістікс” - 30.08.2014 року.

Натомість, Акт виконаних послуг О-00000285 ТОВ “Мрія” з ТОВ “Омега Логістікс” склали 30 вересня 2014 року (НЕ 30 серпня 2014), про що свідчать дати на відповідному бухгалтерському документі. Відтак, поза межами перебування директора ТОВ “Мрія” у щорічній основній відпустці.

 

Див. Додаток № 4. Доказ підписання Акту виконаних послуг О-00000285 30 вересня 2014 року ТОВ “Мрія” з ТОВ “Омега Логістікс” — копія Акту виконаних послуг О-00000285 30 вересня 2014 року ТОВ “Мрія” з ТОВ “Омега Логістікс”.

 

Висновки Акту перевірки про включення до складу витрат, сум, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами (внаслідок їх складання працівниками під час відпусток) є хибним.

 

Директор ТОВ “Мрія” Макровецький В.В., будучи відповідальним за здійснення господарських операцій товариства, приймав виконані роботи/ надані послуги у відносинах з ТОВ “БріксНафта”, з ТОВ "ТрансЛогік", ТОВ "Омега Логістікс", ТОВ “ЛС-Перевізник”, ФОП Обуховським О.В.

З огляду на що, підписав

з ТОВ “БріксНафта” акти виконаних послуг № 2926 від 22.08.2013 року на суму 31500 грн., № 2977 від 30.08.2013 року на суму 31500 грн., № 2969 від 30.08.2013 року на суму 6300 грн., № 2968 від 30.08.2013 року на суму 27700 грн., № 4847 від 26.12.2013 року на суму 31500 грн.,

з ТОВ "ТрансЛогік" акти здачі-прийняття послуг 3047 від 20.08.2013 року на суму 30900, з ТОВ "Оптимальні логістичні системи" акти виконаних послуг № АА-18308А від 29.08.2014 року на суму 17516,67 грн., № АА-14708А від 26.08.2014 року на суму 17516,67 грн., № АА-18112А від 25.12.2014 року на суму 24291,67 грн.,

з ТОВ "Омега Логістікс" акти виконаних послуг № О-00000236 від 29.08.2014 року на суму 15000 грн.,

з ТОВ “ЛС-Перевізник” акти здачі-приймання робіт № АУ-0017904 від 21.12.2015 року на суму 811 грн., № АУ-0017964 від 21.12.2015 року на суму 811 грн., № ДК-0001248 від 15.12.2015 року на суму 650 грн., № ДК-0001239 від 18.12.2015 року на суму 1150 грн., № ДК-0001255 від 21.12.2015 року на суму 850 грн., № ДК-0001259 від 21.12.2015 року на суму 1350 грн.,

з ФОП Обуховським О.В. акт виконаних послуг № 695 від 21.12.2015 року на суму 29500 грн.

 

Таким чином, директор ТОВ “Мрія” Макровецький В.В. засвідчив правильність оформлення господарських операцій з вказаними контрагентами своїм підписом, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

 

Менеджер по логістиці ТОВ “Мрія” Косін О.П. від імені товариства підписав з ТОВ "ЛІБЕРТІ ЛТД" накладні № 315 — 16.08.2013 року на суму 49344,98, № 331 - 20.08.2013 року на суму 118788,32, № 371 - 22.08.2013 року на суму 80278,71, № 372 — 22.08.2013 року на суму 51759,30 грн.

Фактично менеджер по логістиці ТОВ “Мрія” Косін О. Б. був відповідальним за їх здійснення, вказав свою посаду і прізвище як особи, яка відповідальна за здійснення господарських операції та засвідчив правильність оформлення господарських операцій своїм підписом, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

 

Перебування у відпустці вказаних працівників товариства саме по собі не свідчить про дефектність зазначених первинних бухгалтерських документів.

Правове значення має лише належність підпису працівнику, що уповноважений трудовим договором на здійснення відповідної господарської операції.

 

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

 

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

 

Відповідно до статті 74 Кодексу законів про працю України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної платні

Відпустка – це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.

Виходячи зі змісту Закону України “Про відпустки” у період відпустки працівник не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку.

Таким чином, трудова функція обмежуються виключно в частині обов'язковості її виконання.

 

При цьому ні Кодекс законів про працю України, ні Закону України “Про відпустки” не обмежує право працівника здійснювати під час відпустки чи інших періодів відпочинку передбачені трудовим договором функції за власною ініціативою.

 

За наслідком системного аналізу приписів ст. 62, ч. 8 ст. 79 Кодексу законів про працю України слід дійти висновку про законодавче обмеження та особливий облік надурочних робіт та відкликання з відпустки. При цьому надурочними роботами та відкликанням з відпустки вважаються дії, що проведені за ініціативою власника, або уповноваженого ним органу — тобто роботодавця.

В зазначеному прослідковується основний принцип трудового права та трудового законодавства — захист слабої сторони трудових правовідносин — працівника, зокрема, зі сторони роботодавця.

 

Залишення з власної ініціативи працівників після робочого часу на роботі для виконання трудової функції, однаково як і вихід на роботу під час відпустки з власної ініціативи по-перше, вимогами закону не заборонені, по-друге, додатково не обліковуються.

 

Зважаючи на вищевикладене, на час відпустки працівника право виконання трудових функцій зберігається, на такий час обмежується лише право роботодавця вимагати виконання працівником трудових обов'язків.

Вищезазначені первинні бухгалтерські документи підписані уповноваженими на те працівниками товариства, які в період відпусток здійснювали трудову функцію за власною ініціативою.

 

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно з частиною третьою статті 8 та частиною восьмою статті 9 вказаного Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Крім того, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 зазначеного Закону).

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, визначає Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704.

Відповідно до п. 2.15, 2.16 вказаного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Крім того, Наказом Міністерства фінансів України від 3 червня 2014 року №574 «Про внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» внесено зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Вищезазначений наказ Мінфіну прийнято суб’єктом нормотворення в межах повноважень, наданих йому, зокрема, статтею 6 Закону, частиною другою якої визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також узгоджено з Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою статистики України і Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та зареєстровано в Міністерстві юстиції 25 червня 2013 року за №1057/23589.

При цьому згідно з висновком Міністерства юстиції України від 11 червня 2013 року зазначений нормативно-правовий акт відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

 

Головний бухгалтер, приймаючи вищевикладені первинні бухгалтерські документи до бухгалтерського обліку, виявила той факт, що у момент їх складення працівники відповідно до наказів та табелів обліку робочого часу мали перебувати у відпустках. З огляду на що, передала їх з письмовим обґрунтуванням керівнику підприємства.

 

Див. Додаток № 5. Доказ подання письмових обґрунтувань головним бухгалтером від 04.09.2013 року, від 08.01.2014 року, від 02.09.2014 року, від 06.01.2015 року, від 11.01.2016 року — копія письмових обґрунтувань від 04.09.2013 року, від 08.01.2014 року, від 02.09.2014 року, від 06.01.2015 року, від 11.01.2016 року.

 

Керівник підприємства, керуючись п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704, прийняв окреме письмове рішення щодо прийняття їх до виконання.

 

Див. Додаток № 6. Доказ винесення рішень керівником щодо прийняття до виконання первинних документів на підставі поданих письмових обґрунтувань — копія рішень керівника від 04.09.2013 року, від 08.01.2014 року, від 02.09.2014 року, від 06.01.2015 року, від 11.01.2016 року.

 

Таким чином, зазначені первинні бухгалтерські документи складені належним чином, відповідно до господарської операції, яка реально відбулася.

Відповідні суми віднесені до витрат НА ПІДСТАВІ РЯДУ первинних бухгалтерських документів, НЕ обмежуючись вищевикладеними. Так, до перевірки були надані інші документи (договори, документи про сплату наданих послуг, виконаних робіт, товарів, товарно-транспортні накладні тощо), які належним чином фіксують та підтверджують господарські операції.

 

Висновок про неоприбуткування ТОВ “Мрія” готівки в сумі 13 606, 31 грн. внаслідок складання прибуткового касового ордеру бухгалтером під час відпустки є хибним.

 

Оприбуткування готівки визначено у п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення), як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що готівкові кошти, що фактично надходять до кас підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, повинні у день їх одержання в повній сумі оприбутковуватися шляхом здійснення відповідних записів у касовій книзі.

 

Перебування у відпустці головного бухгалтера товариства саме по собі не свідчить про дефектність зазначеного первинного бухгалтерського документа. Правове значення має лише належність підпису працівнику, що уповноважений трудовим договором на здійснення відповідної господарської операції.

Акт перевірки не містить доказів, які б свідчили про те, що прибутковий касовий ордер №15 від 15.08.2014 року є підробленими (наприклад, вирок у кримінальній справі за фактом вчинення злочину щодо підроблення документів, службового підроблення тощо), таким, що позбавлений сили касових документів.

 

Головний бухгалтер товариства з метою дотримання вимог трудового законодавства про оплату праці у період своєї відпустки за власною ініціативою виконала свою трудову функцію з оприбуткування коштів для подальшої виплати заробітної плати.

При цьому, з метою дотримання вимог Закону України “Про бухгалтерський облік” того ж дня звернулась до керівника товариства з поясненнями відповідного. Керівник підприємства, керуючись п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704, прийняв окреме письмове рішення щодо прийняття такого документу до виконання.

 

Див. Додаток № 7. Доказ подання письмових обґрунтувань головним бухгалтером від 15.08.2014 року — копія письмового обґрунтування від 15.08.2014 року.

 

Відповідно до змісту підставою складання зазначеного прибуткового касового ордеру є виплата зарплати. При цьому того ж дня, зазначені кошти у тому ж розмірі були видані працівникам в рахунок заробітної плати, що працівники засвідчили своїми підписами у відомості на виплату грошей № 02-0000015 за серпень 2014 року.

Таким чином, у сукупності зазначені документи свідчать про реальність оприбуткування товариством вказаних коштів.

 

Див. Додаток № 8. Доказ винесення рішення керівником щодо прийняття до виконання первинних документів на підставі поданого письмового обґрунтування від 15.08.2014 року — копія рішення керівника щодо прийняття до виконання первинних документів від 15.08.2014 року.

 

Виходячи з вищевикладеного, висновки Акту перевірки не відображають об'єктивно й в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової інспекції.

 

  • Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті, за недоведеністю обставин, які стали підставою для їх прийняття, тобто, податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Необґрунтованість податкових повідомлень-рішень є підставою для їх скасування.

    Стаття правового інтернет-порталу Taxlink "Самостійна сплата податків та зборів без оскарження ППР - ніяких штрафних санкцій?" (посилання)

 

З огляду на вищевикладене, відповідно до статей 56, 58, 77, 78, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, керуючись ст. 6, ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, -

 

 

ПРОСИТЬ СУД:

 

1) скасувати податкове повідомлення-рішення форми “П” від 15.10.2016 року № 0004545454 Головного управління ДФС у Харківській області;

2) скасувати рішення № 0004545454 від 15.10.2016 року Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки в касу підприємства.

 

 

  • Додатки:

    З питання предмету доказування по справам з оскарження ППР див. також Лист Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 року N 742/11/13-11 (посилання)

1. копія акту № 565/20-40-14-02-07/35120312 від 23.09.2016 року (64 арк.);

2. копія податкового повідомлення-рішення форми “П” від 15.10.2016 року № 0004545454 (1 арк.);

3. копія рішення № 0004545454 від 15.10.2016 року Головного управління ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки в касу підприємства (1 арк.);

4. копія Акту виконаних послуг О-00000285 30 вересня 2014 року ТОВ “Мрія” з ТОВ “Омега Логістікс” (1 арк.);

5. копія письмових обґрунтувань від 04.09.2013 року, від 08.01.2014 року, від 02.09.2014 року, від 06.01.2015 року, від 11.01.2016 року (5 арк.);

6. копія рішень керівника від 04.09.2013 року, від 08.01.2014 року, від 02.09.2014 року, від 06.01.2015 року, від 11.01.2016 року (6 арк.);

7. копія письмового обґрунтування від 15.08.2014 року (1 арк.);

8. копія рішення керівника щодо прийняття до виконання первинних документів від 15.08.2014 року (1 арк.);

  • 9. квитанція про сплату судового збору (1 арк.) ;

10. копія довіреності представника (1 арк.);

11. копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

 

 

17 жовтня 2016 року                                                                                     _______________________ Макровецький В.В.

  • Самойленко А. "Оскарження ППР в адміністративних судах. Практичні аспекти" (посилання)

  • Платник податків має право оскаржити рішення органів доходів і зборів в адміністративному та/або судовому порядку. Оскарження рішення органу доходів і зборів в адміністративному порядку не позбавляє платника податків права на судове оскарження такого рішення.

    Рішення органу доходів і зборів, що оскаржується в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

  • Адміністративний порядок оскарження податкових повідомлень-рішень передбачений ст. 55, 56 Податкового кодексу України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 р. № 916 (посилання)

    Оскарження вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рішення про застосування штрафних санкцій в адміністративному порядку регламентоване Порядком розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 р. № 1124 (посилання)

    Строк адміністративного оскарження рішень та вимоги - 10 календарних днів.

  • Податковим кодексом України передбачається два строки для судового оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючого органу, в тому числі рішення про застосування штрафних санкцій. За загальним правилом строк на оскарження становить 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 56.18 і 102.1 Податкового кодексу України). Утім, якщо платник податку вже оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня, то строк на судове оскарження становить один місяць з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.19 Податкового кодексу України).

    Рекомендуємо оскаржувати податкові повідомлення-рішення протягом десяти календарних днів: або з моменту їхнього отримання, або з моменту отримання рішення податкового органу вищого рівня за результатами розгляду адміністративної скарги платника.

    Після закінчення зазначеного 10-денного строку податкове зобов’язання вважається узгодженими і несвоєчасно сплаченим (податковий борг).

  • Щодо відповідності складання та надіслання податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства дивись Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. № 1204 (посилання)

  • Стаття правового інтернет-порталу Taxlink "Самостійна сплата податків та зборів без оскарження ППР - ніяких штрафних санкцій?" (посилання)

  • З питання предмету доказування по справам з оскарження ППР див. також Лист Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 року N 742/11/13-11 (посилання)

  • В листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 вказано, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

    Але, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Феррадзіні проти Італії№ податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов'язків, незважаючи на майнові наслідки, які вони створюють для платника податків  (п. 29, № 44759/98, ЄСПЛ 2001-VII). Європейський суд прямо наголосив, що наявність в податковому спорі майнових наслідків не є підставою для віднесення його до сфери захисту цивільних прав і обов?язків. Тобто спір про законність дій податкових органів при винесенні податкових повідомлень-рішень так і залишається спором про захист порушених саме публічних (а не майнових) прав.

    Судова практика України дотримується позиції визнання цього спору майновим та сплату відповідного розміру судового збору.

  • Стаття правового порталу Taxlink "Чи є позов про скасування податкових повідомлень-рішень позовом майнового характеру?" (посилання)

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"