Справи про захист честі, гідності і ділової репутації 4.00

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Рекомендовано практикуючими юристами

 

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні спорів

 - ст. 28, 32, 68 Конституції України;

Детальніш зі змістом понять „честь“, „гідність“, „ділова репутація“, „негативна інформація“ можна ознайомитись в статті Кохановської О.В. „Проблеми захисту честі, гідності, ділової репутації особи в Цивільному кодексі України“ за (посиланням).

 

 

- ст.ст. 16, 94, 297-299 Цивільного кодексу України;

 

- Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21.11.1992 р.;

 

- Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 р.;

 

- Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992 р;

 

- Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23.09.1997 р;

 

  • - ст. 3,4,6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи;

    Слід зауважити, що межа допустимої критики стосовно політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, так як публічні особи добровільно відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків.

- рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

 

Узагальнена судова практика, позиції судів вищих інстанцій

- Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), від 8 липня 1986 року;

 

- Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Торгер Торгерсон проти Ісландії” (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland) ), від 25 липня 1992 року;

 

- Рішення Європейського суду з прав людини “Бергенс Тінденде та ін. Проти Норвегії” (Bergens Tidende and others v. Norway), від 2 травня 2000 року;

 

- Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Нікула проти Фінляндії (Nikula v. Finland)” від 21 березня 2003 року;

 

- Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Газета “Україна-центр” проти України” від 15 липня 2010 року;

 

- Рішення Європейського суду з прав людини у справі “ТОВ “Вести” і Ухов проти Російської федерації” від 30 травня 2013 року;

 

- Рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003 р., № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей);

 

- Постанова Пленому Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 “Про судову практику у справах про захист честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи”;

 

- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди";

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 15.03.17, справа № 569/568/15-ц;

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 05.04.17, справа № 113/649/16-ц;

 

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 07.06.2017, справа № 347/1726/15;

 

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 06.09.2017, справа № 757/35172/15-ц;

 

- Правова позиція Верховного суду по справі про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації (постанова від 08 травня 2018 року у справі № 369/1052/16-ц);

 

- Правова позиція Верховного суду по справі про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації та відшкодування шкоди (постанова від 26 березня 2018 року у справі №761/8035/16-ц).

 

Підсудність

 

- позовні вимоги до фізичної особи пред'являються до суду за місцем її проживання, позови до юридичної особи пред'являються до суду за місцезнаходженням цієї юридичної особи (ст. 27 ЦПК України).

 

Розмір ставки судового збору

За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

- позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

(пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

 

 

 

Позивач

- особа, про яку поширюються відомості, що порочать її честь, гідність і ділову репутацію;

 

- близькі родичі особи, про яку поширюють відомості, що порочать честь, гідність і ділову репутацію, якщо такі відомості прямо чи опосередковано їх паплюжать.

Відповідач

  • Фізична, юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор такої інформації.

    У випадках, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати тощо), фізична особа, право якої порушено, все ж може захистити своє право, звернувшись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (в порядку окремого провадження).

 

  • Залежно від способу поширення недостовірної інформацію:

    Якщо фізична особа поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), вона не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування, але в такому разі необхідно робити посилання на таке джерело.

 

– автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, а також юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція, або засновник ЗМІ, якщо редакція не є юридичною особою – у випадках пред’явлення позову про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації;

 

– особа, на яку було зроблено посилання в ЗМІ, як на джерело цієї інформації;

 

- орган, який здійснив випуск ЗМІ — при опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора;

 

– юридична особа, в якій працює посадова чи службова особа - у випадку поширення інформації, яка подається такою особою при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, зокрема при підписанні характеристики тощо;

 

  • – автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту - у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет.

    Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

     

    Детальніше з проблемними моментами при визначені власника веб-сайту можна ознайомитись в статтях:

     

    - Рубль О. „Питання належного відповідача у справах про захист честі, гідності та ділової репутації“ за (посиланням);

     

    - Маріц Д. „Практичні проблеми зачисту честі і гідності особи у Всесвітній мережі Інтернет“ за (посиланням).

 

Предмет доказування

  • - поширення відповідачем інформації, що стосується позивача (чи близького родича позивача в передбачених випадках);

    Варто зауважити, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

 

- характер поширення інформації — факти, оціночні судження;

 

- недостовірність поширеної інформації;

 

- порушення таким поширенням особистих немайнових прав позивача — честі, гідності, ділової репутації; завдання шкоди відповідним особистим немайновим благам або створення перешкод особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право ;

 

- реалізація відповідачем права на особисте, колективне звернення.

 

Приблизний перелік документів

- джерело, яке містить відомості, що порочать честь, гідність і ділову репутацію (номер періодичного видання з відповідною публікацією, аудіозапис трансляції по радіо, відеозапис трансляції в телепрограмі, айдіо- чи відеозапис публічного виступу чи заяви і т.д.);

 

- показання осіб, що були присутні при поширенні відомостей, що порочать честь, гідність і ділову репутацію;

 

- характеристика відповідача і позивача.

  • Детальніш зі змістом понять „честь“, „гідність“, „ділова репутація“, „негативна інформація“ можна ознайомитись в статті Кохановської О.В. „Проблеми захисту честі, гідності, ділової репутації особи в Цивільному кодексі України“ за (посиланням).

     

  • Слід зауважити, що межа допустимої критики стосовно політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, так як публічні особи добровільно відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків.

  • У випадках, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати тощо), фізична особа, право якої порушено, все ж може захистити своє право, звернувшись до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (в порядку окремого провадження).

  • Якщо фізична особа поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), вона не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування, але в такому разі необхідно робити посилання на таке джерело.

  • Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

     

    Детальніше з проблемними моментами при визначені власника веб-сайту можна ознайомитись в статтях:

     

    - Рубль О. „Питання належного відповідача у справах про захист честі, гідності та ділової репутації“ за (посиланням);

     

    - Маріц Д. „Практичні проблеми зачисту честі і гідності особи у Всесвітній мережі Інтернет“ за (посиланням).

  • Варто зауважити, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"