Справи про визнання авторства на твір 4.00

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Скласти цей документ за своїми умовами

Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

  • - Бернської конвенція про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року);

    З теоретичними поглядами на природу права авторства можна додатково ознайомитись у статті Фесенко Є.В. „Першість права авторства в системі авторських прав“ за (посиланням).

 

- Всесвітньої конвенції про авторське право (Женева, 6 вересня 1952 року);

 

- ст.423, 433-448 ЦК України;

 

- ст. 4 ЦПК України;- ст.  ст. 8, 11, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 14, ч. 10 ст. 28, п. а) ч. 1 ст.  50, абз. 1, 2 ч. 1 ст. 52, п. а) ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р.;

 

- Закон України «Про видавничу справу” від 05.06.1997 р.;

 

- Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 р.;

 

- Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 23.09.2000 р.;

 

- Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21.12.1993 р.;

 

- Закон України “Про кінематографію” від 31.01.1998 р.

 

Узагальнена судова практика, правові позиції судів вищих інстанцій

- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5 “Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав”;

 

- Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності”;

 

- Лист Вищого господарського суду від 22.01.2007 №01-8/25 “Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти авторського права і суміжних прав”;

 

- ухвала Верховного суду України від 07.11.2007 р.№ 6-19457св06;

 

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.02.2012 р. № 6-48827св11;

 

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.11.2012 р. № 6-14499св12;

 

-Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016 р. № 760/1342/15-ц;

 

- Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2017 р. № 760/4704/16-ц.

 

Підсудність

- позови до фізичних осіб пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або місцем її перебування (ч. 1 ст. 28 ЦПК України);

Якщо автор не розкриває свого імені (твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом) та не бере участі у справі, натомість видавець представляє його інтереси і підпадає під визначення суб’єкта, зазначеного в статті 1 ГПК, то такий спір, залежно від суб’єктного складу, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

 

- позови до юридичних осіб пред'являються за місцем їх знаходження (ч. 2 ст. 28 ЦПК України).

Детальніше про визначення підсудності та про процесуальні особливості розгляду цієї категорії справ можна почитати у статті Тарасенка Л.Л. „Захист авторських прав: процесуальні аспекти“ за (посиланням).

 

Ставка судового збору

Судовий збір у справах щодо захисту авторського права сплачується позивачем на загальних засадах.

 

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана:

 

- юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

 

- фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

Позивач

- автори творів, авторство якого на твір не визнається та/або оспорюється відповідачем; їх спадкоємці, а також інші заінтересовані особи, які мають право в разі смерті автора та за відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом про визнання права авторства.

 

Відповідач

- фізична та/або юридична особа, яке не визнає і/або оспорює авторство позивача на твір.

 

Предмет доказування

- факт створення твору;

 

  • - факт зазначення імені фізичної особи на оригіналі чи екземплярах твору, авторство на яке не визнається та/або оспорюється;

    Для того, щоб автор літературних і художніх творів, за відсутності доказів протилежного, розглядався, як такий достатньо зазначення імені автора на творі звичайним чином. Зазначене положення застосовується, навіть, якщо зазначене ім’я є псевдонімом та обраний псевдонім не викликає сумніву в особі автора.

    Детальніше про презумпцію авторства можна почитати у статті Яворської О. "Презумпція авторства та її застосування у судовій практиці" за (посиланням).

 

- факт невизнання та/або оспорення відповідачем авторства на спірний твір (в т.ч. плагіат).

Приблизний перелік доказів

- оригінал або екземпляр твору, авторство на який оспорюється;

 

- висновок літературознавчої, мистецтвознавчої експертизи;

 

- докази порушення особистих немайнових прав позивача як автора: екземпляри (копії) твору, в яких позивач не вказаний як автор або інша особа вказана в якості автора; відеозапис демонстрації твору без згадки його автора або зі згадкою в якості автора іншої особи та ін.;

 

- якщо має місце плагіат — екземпляри обох творів;

 

- різного роду документи, листування особистого і службового характеру, квитки, афіші, оголошення, програми, замітки в пресі, дипломи, грамоти, які містять відомості про обставини спірних авторських правовідносин і мають значення для справи.

 

  • З теоретичними поглядами на природу права авторства можна додатково ознайомитись у статті Фесенко Є.В. „Першість права авторства в системі авторських прав“ за (посиланням).

  • Якщо автор не розкриває свого імені (твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом) та не бере участі у справі, натомість видавець представляє його інтереси і підпадає під визначення суб’єкта, зазначеного в статті 1 ГПК, то такий спір, залежно від суб’єктного складу, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

  • Детальніше про визначення підсудності та про процесуальні особливості розгляду цієї категорії справ можна почитати у статті Тарасенка Л.Л. „Захист авторських прав: процесуальні аспекти“ за (посиланням).

  • Для того, щоб автор літературних і художніх творів, за відсутності доказів протилежного, розглядався, як такий достатньо зазначення імені автора на творі звичайним чином. Зазначене положення застосовується, навіть, якщо зазначене ім’я є псевдонімом та обраний псевдонім не викликає сумніву в особі автора.

    Детальніше про презумпцію авторства можна почитати у статті Яворської О. "Презумпція авторства та її застосування у судовій практиці" за (посиланням).

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"