Позовна заява про розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин та припинення договору іпотеки

Скачати
в зручному форматi

Харківський районний суд Харківської області

__________________________________________

62458, Харківська область, селище Покотилівка, вулиця Калініна, 18

 

ПОЗИВАЧ: Грішин Юрій Володимирович

місце проживання зареєстровано: Україна, Харківська область, Харківський район,

місто Південне, вулиця Леніна, буд. 71

адреса для направлення судових повісток та повідомлень: 61052, м. Харків,

вул. Полтавський шлях, буд. 9, тел. +38 057 771 00 00

в особі представника за довіреністю:

Сілюкова Андрія Вікторовича

адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 9,

тел. +38 057 777 02 09, email: office@akots.com

 

ВІДПОВІДАЧ: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

"МТП БАНК" (АТ "МТП БАНК")

01033, м. Київ, вул. Грибунова, буд. 3

код за ЄДРПОУ 23683133

 

від сплати судового збору позивач як споживач звільнений

відповідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”

(див. п. 4 позовної заяви)

позов пред'являється в порядку ч. 1 ст. 114 ЦПК України —

за місцезнаходженням нерухомого майна

(див. п. 4 позовної заяви)

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про розірвання кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р.

  • у зв'язку з істотою зміною обставин та припинення договору іпотеки № ML 718/202/2008

    Верховний суд України зазначив, що настання світової фінансової кризи не є істотною зміною обставин, в розумінні ст. 652 ЦК України - (посилання)

 

За кредитним договором № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. Грішин Юрій Володимирович, як позичальник отримав від АТ "МТП БАНК" грошові кошти у сумі 26 200 дол. США на придбання будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне, Харківського району, Харківської області.

Вказане житло було придбане за договором купівлі-продажу житлового будинку від 19.06.08 р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Петрушко О.Ф. 19.06.08 р., зареєстрованим у реєстрі за № 1184.

 

Див. Додаток № 1, 2: Докази придбання будинку за кредитні кошти — Копія кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. з додатковою угодою № 1 від 28.09.2009 року, Копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.06.2008 року.

 

19.06.2008 р. за договором іпотеки № РML 718/202/2008, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Петрушко О.А., зареєстрованим у реєстрі за № 1088 (зі змінами відповідно до додаткового договору № 1 до договору іпотеки № РML 718/202/2008, від 19.04.2010 р.), Грішин Ю.В., передав зазначене вище нерухоме майно АТ "МТП БАНК" в іпотеку.

 

Див. Додаток № 3: Доказ забезпечення кредитного договору іпотекою позивача — Копія договору іпотеки № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. з додатковим договором № 1 від 19.04.2010 р.

 

Протягом часу дії кредитного договору свої зобов'язання Грішин Ю.В. виконував належним чином, сплачуючи щомісячні платежі відповідно визначному сторонами графіку.

Станом на момент звернення з цією позовною заявою Грішин Ю.В. фактично сплачено 29 653 дол. США, з яких 10 791 дол. США - кредиту та 18 862 дол. США - процентів.

 

Див. Додаток № 4: Доказ сплати позивачем за кредитним договором № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. 29 653 дол. США — Копії квитанцій банку.

 

03 квітня 2015 року Грішин Ю.В., як сторона договору, звернувся до АТ "МТП БАНК" з пропозицією щодо розірвання кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. у зв'язку з істотною зміною обставин. Проте жодної відповіді на пропозицію відповідач не отримав, що свідчить про відсутність згоди відповідача на приведення договору у відповідність з новими обставинами.

 

Див. Додаток № 5: Доказ досудового врегулювання спору з боку позивача та його спроби привести договір у відповідність з новими обставинами — Копія пропозиції щодо розірвання кредитного договору від 03.04.2015 року з відміткою про прийняття

 

  • Позивач стверджує, що:

    Цікава позиція була висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: “особою не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане” - (посилання)

1. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р., істотно змінилися, внаслідок чого суттєво порушився баланс інтересів сторін вказаного договору.

2. Для розірвання кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. наявні одночасно всі умови, які прямо передбачені в ст. 652 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

3. Згоди щодо приведення кредитного договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо розірвання зазначеного договору, сторони не досягли з огляду на відсутність будь-якої відповіді відповідача щодо пропозиції позичальника.

 

 

В обґрунтування вказаного позивач зазначає наступне.

 

1.

Обставинами, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р., були:

- придбання позивачем В ЦІЛОМУ (в якості одиниці) житлового будинку № 71 по вул. Леніна в місті Південне, Харківського району, Харківської області;

- надання відповідачем та отримання позивачем кредиту за вказаним вище кредитним договором САМЕ під придбання В ЦІЛОМУ житлового будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне, Харківського району, Харківської області;

- право власності на житловий будинок № 71 по вул. Леніна в м. Південне, який придбавався за кредитні кошти позивачем, на момент укладення спірного правочину жодною особою не оспорювалося, будинок під арештом або обтяженнями не перебував;

- прийняття взаємного рішення сторонами кредитного договору щодо суми кредиту, строків повернення кредиту, фінансових ризиків банку, було обумовлено серед іншого наявністю забезпечення повернення кредиту позичальником, а саме іпотекою ВСЬОГО житлового будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне, Харківського району, Харківської області та земельною ділянкою під названим будинком;

- надання відповідачем та отримання позивачем КРЕДИТУ за вказаним вище кредитним договором під придбання В ЦІЛОМУ житлового будинку № 71 по вул. Ленін в м. Південне відбивало усвідомлений і передбачуваний баланс майнових інтересів сторін.

 

2.

Станом на час звернення з цим позовом, вказані вище обставини, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору, істотно змінилися.

Так, Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року по справі № 2014/3-2454/11, договір купівлі-продажу житлового будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне, Харківського району, Харківської області від 19.06.08 р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Петрушко О.А. 19.06.08 р., зареєстрований у реєстрі за № 1184, визнано частково недійсним - в 1/2 його частині.

Право власності на 1/2 частину будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне, Харківського району, Харківської області. від 19.06.08 р. визнано за третіми особами (по 1\4).

 

Див. Додаток № 6: Доказ визнання договору купівлі-продажу будинку № 71 частково недійсним — Копія рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року по справі № 2014/3-2454/11.

 

Після ухвалення вказаного вище судового рішення, обставини, що визначали правовий статус позичальника та правовий режим нерухомого майна, істотно змінилися. Позивач, будучи до цієї обставини одноособовим власником на весь будинок № 71 по вул. Ленін в м. Південне, став власником лише 1/2 зазначеного будинку, набувши в цілому правовий статус СПІВВЛАСНИКА вказаного нерухомого майна.

Як вбачається з Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2012 року по справі №2-2454/11 та Ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року по справі 2-40055 кс19, позичальник здійснив дії для усунення причин, що призвели до зміни обставин, які існували до укладення спірного правочину, а саме в апеляційному порядку оскаржив Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року по справі № 2014/3-2454/11, яким були створені нові обставини, що впливають на укладений кредитний договір.

 

Див. Додаток № 7, 8: Доказ вчинення позивачем дій з усунення причин, що призвели до зміни обставин — Копія Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2012 року по справі №2-2454/11, Копія Ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2012 року по справі 6-4055 кс19.

 

 

Таким чином, виникла ситуація, причини створення якої знаходяться за межами дій контрагентів спірного кредитного договору і внаслідок чого від них не залежить.

 

Зміна обставин призвела до того, що:

- позивач де-юре “придбав” НЕВИДІЛЕНУ В НАТУРІ 1/2 житлового будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне ЗАМІСТЬ придбання будинку В ЦІЛОМУ (в якості одиниці);

- позивач де-факто отримав кредит під НЕВИДІЛЕНУ В НАТУРІ 1/2 житлового будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне “за вартістю” ЦІЛОГО житлового будинку № 71;

- в іпотеці в банку БЕЗПІДСТАВНО стали перебувати будинок № 71 і земельна ділянка, розташована за адресою вул. Леніна в м. Південне, щодо яких змінився правовий статус (з 1 на ідеальну частку в 1/2) та виникли умотивовані підстави для визнання правовстановлюючого документу на земельну ділянку — недійсними в частині (як отримані з порушенням прав третіх осіб).

Зазначені зміни обставин, на думку позивача, є істотними, адже значно порушують баланс інтересів позичальника і кредитора, що суттєвим чином виникло в силу непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, які не залежали від волі сторін.

 

Позивач вважає, що в спірній ситуації наявні одночасно всі умові, прямо передбачені в ч. 2 ст. 652 ЦК України:

При вирішенні спору про розірвання договору за цією підставою, суд буде виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору не з наявністю лише істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, прямо передбачених в ч. 2 ст. 652 ЦК України.

1) в момент укладення кредитного договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Вирішальним фактором щодо наявності цієї умови в конкретному спірному випадку є те, що ані позичальник ані кредитор не могли розумно передбачити таку зміну (С.О. - визнання договору недійсним) в момент укладення кредитного договору. Відсутність у спірному договорі будь-яких застережень щодо можливої зміни обставин, свідчить про те, що сторони виходили з того, що така зміна обставин (визнання договору недійсним навіть частково) не настане.

Окрім цього, під час посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.06.08 р. приватним нотаріусом ХМНО Петрушко О.А. було перевірено належність продавцю за договором відповідного майна на праві власності та відсутність будь-яких обмежень або заборон.

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

Як вбачається з рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2012 року по справі № 2014/3-2454/11 з позовом про визнання договору купівлі-продажу будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне, Харківського району, Харківської області від 19.06.08 р. звернулася НЕ СТОРОНА кредитного договору, а треті особи, зокрема Мірохіна М.О. та її правонаступники. Впливати на дії третіх осіб (позивача по справі № 2014/3-2454/11, суд) або якимось чином усунути чи подолати виниклі обставини Грішин Ю.В. при всій турботливості та обачності об'єктивно не міг, хоча і намагався оскаржити ухвалені судові рішення.

3) виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні кредитного договору.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку № 71 по вул. Леніна в м. Південне, Харківського району, від 19.06.08 р., позивач сплатив продавцю за вказаний будинок 32870 дол. США, в тому числі використавши кредитні кошти одержані в ПАТ “МТП Банк”. Власні та кредитні кошти в сумі 26200 дол. США, позивач мав намір використати для придбання ЦІЛОГО будинку № 71, а не його 1/2. Розрахунок вартості кредиту, строків погашення, забезпечення тощо було обумовлено придбанням саме будинку № 71 в цілому, а не його частини.

Станом на момент звернення з цією заявою Грішиним Ю.В. фактично сплачено відповідачу 29 653 дол. США, з яких 10 791 дол. США - кредиту та 18 862 дол. США - процентів.

У разі, якщо кредитний договір залишити в первісному вигляді, співвідношення майнових інтересів виявиться настільки порушеним, а збитки настільки великими, що позивач буде позбавлений того, на що він вправі був розраховувати, укладаючи кредитний договір (“26200 дол. США = будинок № 71”)

У разі якщо б Грішин Ю.В. міг передбачити зазначене, а саме той факт, що ним за кредитні кошти буде придбано не весь будинок, а лише його ідеальна частина НЕ ВИДІЛЕНА В НАТУРІ, спірний кредитний договір на таких кабальних умовах він би не укладав.

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.

Як вбачається з кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р., додаткових угод до нього, приписів чинного цивільного законодавства або звичаїв ділового обороту щодо кредитних правовідносин ризик розірвання або зміни вказаної угоди у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору, НЕ ПОКЛАДАЄТЬСЯ на позивача.

Таким чином, всі умови, визначені Законом як обов'язкові для розірвання договору, на переконання позивача наявні та сукупності щодо кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р.

 

3.

Розірвання кредитного договору як основного зобов'язання є підставою для припинення договору іпотеки, яким забезпечено виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Водночас рішення суду про розірвання кредитного договору не є підставою для зняття нотаріусом заборони відчуження майна, що є предметом договору іпотеки.

Так, як вбачається з п.п. 5.1, 5.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, рішення суду про припинення основного зобов'язання не вказане в якості самостійної підстави для зняття нотаріусом заборони відчуження майна.

Отже, у разі прийняття рішення судом, яким буде розірвано кредитний договір № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р., в правовідносинах сторін (правах та обов'язках нотаріусу, кредитора, боржника) щодо дій зі зняття заборони (іпотеки) виникне невизначеність, адже закон не визначає прямо і чітко хто має право звернутися з відповідним повідомленням про припинення іпотеки до нотаріуса і як зобов'язаний діяти нотаріус у разі звернення до нього не кредитором, а боржником. Чи буде в даному випадку судове рішення мати безспірний характер для припинення іпотеки.

Отже, вимога позивача, окрім іншого, про визнання договору іпотеки № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. припиненим є одним зі способів захисту, прямо передбаченим в п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

 

4.

Додатково позивач зазначає суду мотивування щодо несплати судового збору та територіальної підсудності справи.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово - кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг)

Сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах України «Про захист прав споживачів» та “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» - ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ, 01.02.2013, Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Отже, позивач як споживач від сплати судового збору звільнений.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України, яка визначає виключну підсудність, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 20.03.2008 р. "Щодо застосування ч.1 ст.114 ЦПК України", правила виключної підсудності, визначені ч.1 ст.114 ЦПК України стосуються позовів щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, а також речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

У п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» судам роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

При цьому вищевизначені постанови пленуму не дають виключного переліку позовів, які мають пред'являтися за місцезнаходженням майна, а наводять умови і підстави, за якими можна визначити, що спір виник з приводу нерухомого майна.

Зазначеного висновку дійшла також колегія суддів Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у склад головуючого Ткачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Савченко В.О., Фаловської І.М. у своїй ухвалі від 06 листопада 2013 року (номер рішення в ЄДРСР 34794494).

Отже, при визначенні підсудності спору слід виходити з того, що спір щодо визнання припиненим договору іпотеки є спором, предметом якого є нерухоме майно, та застосовувати відповідні правила ст. 114 ЦПК України, яка регулює правила виключної підсудності у цивільних справах щодо нерухомого майна.

Як про те зазначає Апеляційний суд м. Києва у своїй ухвалі від 25 лютого 2015 року по справі № 22-ц-вп/796/170/2015, Апеляційний суд Донецької області у своїй ухвалі від 28 вересня 2010 року по справі № 22ц-17586/10, Апеляційний суд Дніпропетровської області в своїй ухвалі від 30 липня 2012 року по справі № 2/0427/2604/12 тощо.

Водночас слід врахувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у п. 5 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно яких правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

Таким чином, правила виключної підсудності, які застосовуються до вимоги про визнання договору іпотеки припиненим, поширюються також на вимогу про розірвання кредитного договору.

Окрім того, вирішуючи питання територіальної підсудності, суди повинні керуватися нормами розд. III гл. 1 ЦПК (статті 107 - 117) і враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред'являти позов: за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача (за винятком виключної підсудності) - ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ, 01.02.2013, Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.).

Зареєстрованим місцем проживання позивача є Україна, Харківська область, Харківський район, місто Південне, вулиця Леніна, буд. 71.

Отже, за вибором позивача який має статус споживача у відносинах з відповідачем спір підсудний був би також Харківському районному суду Харківської області.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 652, ч. 2 ст. 653, п. 1 ч. 1 ст. 593, п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", керуючись ст.ст. 3, 110 Цивільного процесуального кодексу України, -

 

ПРОШУ СУД:

1. Розірвати кредитний договір № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством “МТП Банк” та Грішиним Юрієм Володимировичем.

2. Визнати припиненим договір іпотеки № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством “МТП Банк” та Грішиним Юрієм Володимировичем.

 

 

Додатки:

1. Копія кредитного договору № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. з додатковою угодою № 1 від 28.09.2009 року (на 10 арк);

2. Копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 19.06.2008 року (на 5 арк);

3. Копія договору іпотеки № ML 718/202/2008 від 19.06.2008 р. з додатковим договором № 1 від 19.04.2010 р. (на 18 арк);

4. Копії квитанцій банку (на 10 арк)

5. Копія пропозиції щодо розірвання кредитного договору від 03.04.2015 року з відміткою про її прийняття (на 2 арк);

6. Копія рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.04. 2012 року по справі № 2014/3-2454/11 (на 4 арк);

7. Копія Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 03.09.2012 року по справі №2-2454/11 (на 7 арк);

8. Копія Ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.10 2012 року по справі 2-40055 кс19 (на 3 арк);

9. Копія довіреності представника (на 1 арк);

10. Копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі (на 67 арк).

“08” червня 2015 року

Представник позивача за довіреністю _________________________ А.В. Сілюков

  • Верховний суд України зазначив, що настання світової фінансової кризи не є істотною зміною обставин, в розумінні ст. 652 ЦК України - (посилання)

  • Цікава позиція була висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: “особою не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане” - (посилання)

  • При вирішенні спору про розірвання договору за цією підставою, суд буде виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору не з наявністю лише істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, прямо передбачених в ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Підписки

Подивитися усі підписки