Інструкція про заходи пожежної безпеки

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама
 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КАРЕНТ”

  • "ЗАТВЕРДЖЕНО"

    Відповідно до змін, внесених Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 31.07.2017 року до Правил пожежної безпеки України, відтепер інструкції про заходи пожежної безпеки кожного приміщення об'єкта (за винятком душових, басейнів, мийних, умивалень, санвузлів, коридорів та вестебюлів) можуть бути затверджені не лише керівником але й уповноваженою ним посадовою особою.

     

    Детальніше зі змінами можна ознайомитись за (посиланням).

     

  • Наказом № 03/09 від “03” вересня 2015 року

    Інструкції, що діють на підприємстві мають переглядатися в терміни, передбачені державними нормативними актами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки. Додатково з цього питання можна почитати Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затв. Наказом Держнаглядохоронпраці 29.01.98 N 9 ) (посилання)

  • Директор

    Детальніше з порядком затвердження інструкцій можна ознайомитись за (посиланням).

ТОВ "КАРЕНТ"

______________________ О.С. Грицюк

 

  • ІНСТРУКЦІЯ

    Титульний аркуш, перша та остання сторінки інструкції, що діє на підприємстві, оформлюються згідно з додатками 3, 4, 5 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затв. Наказом Держнаглядохоронпраці 29.01.98 N 9 (п.4.3.9 ) (посилання).

 

  • про заходи пожежної безпеки у ТОВ “КАРЕНТ”

    Інструкція обов'язково перевіряється при проведенні планової перевірки органами державної нагляду у сфері пожежного нагляд.

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Інструкція про заходи пожежної безпеки (далі - Інструкція) розроблена відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу МВС України № 1417 від 30.12.2014 року «Правила пожежної безпеки в Україні» і встановлює правила дотримання пожежної безпеки у Товаристві з обмеженою відповідальністю “КАРЕНТ” (далі — Товариство).

 

  • 1.2. Категорія приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій) - Д.

    Категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки визначаються відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою".

     

    Детальніше ознайомитись можна за (посиланням).

 

1.2. Працівники Товариства зобов'язані:

 

- дотримуватися вимог пожежної безпеки; не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі;

 

- знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цієї Інструкції;

 

- користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації;

 

- виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку осіб;

 

- після закінчення роботи прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час; уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.

 

1.3. Відповідальність за дотримання протипожежного режиму в приміщеннях Товариства покладається на директора Товариства та особу, відповідальну за пожежну безпеку, а в неробочий час — на охоронців.

 

1.4. Під час зміни охоронці зобов'язані перевіряти:

 

- протипожежний стан приміщень, які вони охороняють;

 

-  справність засобів зв'язку, сигналізації та засобів пожежегасіння.

 

1.5. У разі виявлення порушень вимог пожежної безпеки охоронець зобов'язаний повідомити директора та особу, відповідальну за пожежну безпеку, й ужити заходів щодо їх усунення.

 

1.6. Директор Товариства та відповідальна особа за пожежну безпеку зобов’язані: контролювати виконання усіма працівниками вимог цієї Інструкції; проводити інструктажі з питань пожежної безпеки; періодично перевіряти стан пожежної безпеки на об'єкті та перебіг чергування; забезпечити утримання у справному стані засобів пожежогасіння та шляхів евакуації.

 

 1.7. Ця Інструкція поширюється на територію, будинки, будівлі, споруди, виробничі, службові, складські, допоміжні та інші приміщення Товариства і встановлює основні вимоги до забезпечення пожежної безпеки в них.

 

Інструкція є обов'язковою для вивчення й виконання всіма працівниками.

 

ІІ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

 

2.1. Вимоги пожежної безпеки щодо утримання території.

 

2.1.1. До всіх будівель і споруд слід забезпечити вільний доступ.

 

2.1.2. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Забороняється захаращувати їх, використовувати для складування матеріалів, улаштування стоянок транспорту.

 

2.1.3. Сміття та відходи необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені для цього місця.

 

2.1.4. Проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними, утримуватися справними й перебувати в задовільному стані будь-якої пори року.

 

2.1.5. Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.

 

2.2. Вимоги пожежної безпеки щодо утримання будинків, будівель, споруд та приміщень, робочих місць.

 

2.2.1. Усі будинки, будівлі, споруди та приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття, відходів виробництва й постійно утримуватись у чистоті.

 

2.2.2. Меблі й обладнання слід розміщати так, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення. Навпроти дверного прорізу необхідно залишати прохід, який повинен дорівнювати ширині дверей, але не менше 1,0 м.

 

2.2.3. За наявності в приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється перебувати в ньому не більше 50 осіб.

 

2.2.4. Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) й виходи слід постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

 

2.2.5. Забороняється:

 

- влаштовувати кладові чи інші допоміжні приміщення під сходовими маршами;

 

- знімати з дверей пристрої для самозачинення, фіксувати такі двері у відчиненому положенні;

 

- зберігати, в тому числі тимчасово, інвентар та різні матеріали у тамбурах виходів, у шафах (нішах) для інженерних комунікацій;

 

- замикати на замки та зачиняти на інші запори, що погано відчиняються з середини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах під час перебування в будинку людей. За необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати повинні бути розкриті (розсунуті, зняті).

 

2.2.6. Установлювати глухі (незнімні) грати дозволяється в приміщеннях, де це передбачено нормами й правилами, затвердженими в установленому порядку.

 

  • 2.2.7. Заряджання та перезаряджання вогнегасників повинно виконуватися відповідно до інструкції з їх експлуатації. Перезаряджанню підлягають також вогнегасники із зірваними пломбами.

    Остання редакція Правил експлуатації вогнегасників (НАПБ Б.01.008-2004) втратила чинність 21 травня 2017 року, новий нормативний акт, який би врегулював це питання ще не затверджено, на обговоренні знаходиться Проект наказу Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників” з яким можна ознайомитись за (посиланням).

     

 

2.2.8. Усі працівники зобов'язані вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.

 

2.2.9. Горище, венткамери, електрощитові та інші технічні приміщення не повинні використовуватися не за призначенням (для зберігання меблів, устаткування, інших сторонніх предметів).

 

2.2.10. Двері горищ, підвальних приміщень, технічних поверхів, венткамер, електрощитових слід утримувати замкненими. На дверях цих приміщень повинно бути вказане місце зберігання ключів.

 

2.2.11. У разі перепланування приміщень, зміни їх функціонального призначення слід дотримуватися протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного та технологічного проектування.

 

2.2.12. Зберігання різних речовин і матеріалів у складських приміщеннях повинно здійснюватися з урахуванням їхніх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності. Спільне зберігання легкозаймистих і горючих рідин з іншими матеріалами (речовинами), зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з речовинами органічного походження, не дозволяється.

 

2.2.13. У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати в штабелі, залишаючи між ними проходи.

 

2.2.14. Зберігання матеріалів навалом та впритул до приладів і труб опалення не дозволяється.

 

2.2.15. У підвальних приміщеннях не дозволяється зберігати й застосовувати легкозаймисті рідини, вибухові речовини, балони з газами, карбід кальцію, інші речовини й матеріали, що мають підвищену вибухопожежонебезпеку.

 

2.2.16. Допускається улаштовувати в підвальних та цокольних поверхах склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали, якщо вхід до них ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.

 

2.2.17. Приміщення, де використовуються персональні комп'ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними або порошковими вогнегасниками місткістю 3,0 л із розрахунку: один вогнегасник на кожні 20 м2 площі підлоги захищуваного приміщення. Персональні комп'ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від електромереж.

 

2.3. Вимоги пожежної безпеки щодо утримання шляхів евакуації та виходів.

 

2.3.1. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися та у разі потреби забезпечувати евакуацію всіх людей, які перебувають у приміщеннях.

 

2.3.2. За наявності в приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється перебувати в ньому не більше 50 осіб.

 

2.3.3. Кількість та розміри евакуаційних виходів, їх конструктивні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

 

2.3.4. Меблі й обладнання слід розміщати так, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення. Навпроти дверного прорізу необхідно залишати прохід, який повинен дорівнювати ширині дверей, але не менше 1,0 м.

 

2.3.5. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому щонайбільше 15 осіб, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, майданчиків зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваного сходового майданчика).

 

2.3.6. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

 

2.3.7. Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах на сходових клітках повинні надійно кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум’я РП1, РП2;

 

2.3.8. На сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м та вище від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні кран-комплекти за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами.

 

2.3.9. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

 

2.3.10. Не допускається:

 

- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

 

- захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

 

- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;

 

- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків.

 

2.4. Вимоги пожежної безпеки до визначення спеціальних місць для куріння.

 

2.4.1. Спеціальні місця для куріння визначаються наказом по Товариству, мають бути позначені відповідним знаком або написом. У спеціальних місцях для куріння встановлюється урна або попільниця з негорючих матеріалів.

 

2.4.2. Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється.

 

2.5. Заходи пожежної безпеки під час застосування відкритого вогню.

 

2.5.1. Розводити багаття, застосовувати відкритий вогонь на території та в приміщеннях забороняється.

 

2.5.2. Електрозварювальні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, допускаються тільки з письмового наряду-допуску директора Товариства або особи, яка виконує його обов'язки.

 

2.5.3. Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт належить оформляти напередодні проведення цих робіт. До проведення вогневих робіт допускаються тільки кваліфіковані працівники, які мають при собі посвідчення газоелектрозварника та посвідчення про проходження пожежно-технічного мінімуму. Виконувати вогневі роботи дозволяється тільки після вжиття заходів щодо забезпечення пожежної безпеки при справному газоелектрозварювальному обладнанні. Вогневі роботи повинні негайно припинятися на вимогу відповідального за їх безпечне проведення та органів, що здійснюють державний пожежний нагляд.

 

2.6. Порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів.

 

2.6.1. Для зберігання горючих і легкозаймистих матеріалів слід передбачати окремі спеціально обладнані приміщення.

 

2.6.2. Використані горючі та легкозаймисті мийні речовини слід тримати у спеціально відведених місцях у щільно закритій тарі.

 

2.6.3. У підвальних і цокольних приміщеннях не допускається зберігання та застосування ЛЗР, вибухових речовин, балонів з газами, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку.

 

2.6.4 На зовнішній стороні дверей складів з легкозаймистими та вибухонебезпечними матеріалами та речовинами, всередині складів; при вході на ділянки, де проводяться роботи з указаними матеріалами та речовинами; на обладнанні, що являє небезпеку вибуху або займання, в інших місцях, де забороняється користування відкритим вогнем встановлюються таблички “Забороняється користуватися відкритим вогнем", “Забороняється куріння".

 

2.6.5. Для індивідуального захисту обслуговуючий персонал підприємств, де в технологічних процесах використовуються легкозаймисті, горючі рідини або гази, повинен бути забезпечений комплектом спеціального термозахисного одягу. Спецодяг повинен завчасно пратися та ремонтуватися, зберігатися у розвішеному вигляді в металевих шафах, установлених у спеціально відведених для цього приміщеннях.

 

2.7. Порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір'я.

 

2.7.1. Горючі відходи необхідно збирати в металеві ящики з кришками.

 

2.7.2. Після закінчення роботи слід прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час;

 

2.7.3. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів треба регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи.

 

2.7.4. Усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва.

 

2.8. Правила утримання технічних засобів протипожежного захисту.

 

2.8.1. Будівлі й приміщення повинні оснащуватись установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог чинних нормативних документів.

 

2.8.2. Усі установки повинні бути справними, утримуватися в робочому стані та мати сертифікати відповідності.

 

2.8.3. Будинки й приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв'язку відповідно до вимог будівельних норм.

 

2.9. Утримання інженерного обладнання.

 

2.9.1. Силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів.

 

2.9.2. Електропроводка, розподільні пристрої, апаратура, електрообладнання, вимірювальні прилади, а також запобіжні пристрої різного типу, рубильники та інші пускові апарати й пристрої слід монтувати на негорючих основах.

 

2.9.3. Розподільні електрощити, електродвигуни та пускорегулювальні апарати необхідно періодично оглядати та очищати від пилу. Приєднання нових споживачів електричної енергії (електродвигунів та іншого електрообладнання) повинно проводитися з відома відповідального за експлуатацію електрогосподарства. Зіпсовані електроапарати та прилади, які можуть спричинити коротке замикання, слід терміново ремонтувати або заміняти на інші.

 

2.9.4. Настільні лампи, вентилятори та інші електроприлади слід вмикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки й електрошнури.

 

2.9.5. Експлуатація тимчасових електромереж забороняється.

 

2.9.6. Заміри опору ізоляції в силових та освітлювальних мережах необхідно проводити не рідше одного разу на два роки.

 

2.9.7. Забороняється встановлення електропобутових приладів в нішах меблів.

 

2.9.8. Обігрівання приміщень повинно здійснюватися тільки центральним водяним опаленням.

 

2.9.9. Приміщення вентиляційних установок слід завжди утримувати в чистоті.

 

2.10. Порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень.

 

2.10.1. У приміщеннях, де є виділення горючого пилу та стружки, підлога, стеля, стіни, конструкції та устаткування повинні систематично прибиратися.

 

2.10.2. Гарячі поверхні теплових мереж, розташованих у приміщеннях, у яких вони можуть створити небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, треба ізолювати таким чином, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20 % нижче температури самоспалахування речовин.

 

2.10.3. Двері та люки пилозбиральних камер і циклонів під час їх експлуатації мають бути зачинені, горючі відходи, зібрані в камерах та циклонах, треба своєчасно видаляти.

 

2.11. Місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції.

 

2.11.1. Сушильні приміщення (камери, шафи) для сировини, напівфабрикатів і пофарбованих готових виробів мають бути обладнані виробничою автоматикою, яка відключає нагрівні прилади в разі підвищення температури вище допустимої. Дозволяється ручне відключення сушильного обладнання в разі постійного спостереження за ним обслуговуючого персоналу.

 

2.11.2. Сушильні камери періодичної дії перед кожним завантаженням повинні очищатися від виробничих відходів.

 

2.12. Порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт.

 

2.12.1. Особи, відповідальні за пожежну безпеку на підприємстві повинні встановити на об'єктах, що споруджуються, режим куріння, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт, порядок прибирання, вивезення, утилізації горючих будівельних відходів.

 

2.12.2. Під час підготовки до проведення вогневих робіт необхідно дотримуватися таких загальних вимог:

 

2.12.2.1. місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов'язаних з нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій, можуть бути:

 

- постійними, які організовуються у спеціально обладнаних для цієї мети цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках;

 

- тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будинках, які зводяться або експлуатуються, спорудах та на території об'єктів при проведенні монтажних робіт;

 

- постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями, інструкціями власника підприємства. Обгороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів;

 

2.12.2.2. керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків та приватних домоволодінь), зобов'язаний оформити наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт, форма якого наведена у Правилах пожежної безпеки в Україні. За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони або державної пожежної охорони, яка обслуговує підприємство на договірних засадах, наряди-допуски на виконання тимчасових вогневих робіт повинні бути погоджені з ними напередодні виконання робіт з установленням відомчою пожежною охороною відповідного контролю;

 

2.12.2.3. проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням вимог щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння і вказуються в наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт;

 

2.12.2.4. після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі;

 

2.12.2.5. відповідальна особа за пожежну безпеку повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна особа за пожежну безпеку роблять відповідні позначки у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт;

 

2.12.2.6. технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене у вибухопожежобезпечний стан до початку цих робіт;

 

2.12.2.7. місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, вказаному у таблиці:

 

Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м

0-2

2

3

4

6

8

10

Понад 10

Мінімальний радіус зони, м

5

8

9

10

11

12

13

14

 

2.12.2.8. розміщені в межах указаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи в інші способи і в разі необхідності политі водою;

 

2.12.2.9. з метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами;

 

2.12.2.10. приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт повинні бути провентильовані;

 

2.12.2.11. двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені;

 

2.12.2.12. місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будинках і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 х 1,0 мм;

 

2.12.2.13. під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних місцях має бути встановлений контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів;

 

2.12.2.14. під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися від електромережі, шланги від'єднуватися і звільнятися від горючих рідин та газів, а у паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений. Після закінчення робіт уся апаратура й устаткування мають бути прибрані в спеціально відведені приміщення (місця);

 

2.12.2.15. якщо організовуються постійні місця проведення вогневих робіт більше ніж на 10 постах (зварювальні, різальні майстерні), має бути передбачене централізоване електро- та газопостачання;

 

2.12.2.16. у зварювальній майстерні за наявності не більше 10 зварювальних постів для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони повинні бути обгороджені щитами з негорючих матеріалів або зберігатися у спеціальних прибудовах до майстерні;

 

2.12.2.17. вогневі роботи дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушильних камер. Місце зварювання слід обгороджувати захисним екраном;

 

2.12.3. Забороняється:

 

- приступати до роботи при несправній апаратурі;

 

- розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;

 

- допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;

 

- проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;

 

- виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу й інших ГР;

 

- зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;

 

- допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розчиненими газами;

 

- виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

 

- проводити вогневі роботи на елементах будинків, виготовлених із металевих конструкцій з горючими й важкогорючими утеплювачами.

 

2.12.4. Під час проведення газозварювальних (газорізальних) робіт та різання металів із використанням ГР необхідно дотримуватися таких вимог:

 

2.12.4.1. пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід встановлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

 

Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати й розміщувати на відстані не ближче 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем та горючими газами.

 

У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами: "Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно", "Не проходити з вогнем";

 

2.12.4.2. після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, котрий видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цієї мети тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер.

 

Відкриті мулові ями повинні бути обгороджені бильцями, а закриті - мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.

 

Куріння і застосування джерел відкритого вогню в радіусі менше 10 м від місць зберігання мулу забороняються, про що повинні повідомляти відповідні таблички чи знаки заборони;

 

2.12.4.3. закріплення газопідвідних шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків та редукторів повинно бути надійним. З цією метою треба застосовувати спеціальні хомутики.

 

Дозволяється замість хомутиків закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м'яким відпаленим (в'язальним) дротом.

 

На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплюватися;

 

2.12.4.4. розкриті барабани з карбідом кальцію слід захищати від води та вологи герметичними кришками з відігнутими краями, які щільно охоплюють барабан. Висота борта кришки має бути не менше 50 мм;

 

2.12.4.5. у місцях зберігання й розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняються куріння, використання відкритого вогню та застосування інструмента, який під час роботи утворює іскри;

 

2.12.4.6. у приміщеннях ацетиленових установок, де є проміжний склад карбіду кальцію, дозволяється зберігання його одночасно не більше 200 кг, у тому числі у відкритому вигляді - не більше одного барабана;

 

2.12.4.7. відстань від пальників (по горизонталі) до перепускних рампових (групових) установок має бути не менше 10 м, а до окремих балонів з киснем та горючими газами - не менше 5 м;

 

2.12.4.8. до місця зварювальних робіт балони з газами доставляються на спеціальних візках, ношах;

 

2.12.4.9. під час роботи з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів та їх транспортування слід дотримуватися тих самих заходів безпеки, що і з наповненими балонами;

 

2.12.4.10. під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт забороняється:

 

- відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;

 

- допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а також промасленим одягом та шматтям;

 

- працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;

 

- завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних палиць та дроту, а також працювати на карбідному пилові;

 

- завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або за наявності води у газозбірнику, а також завантажувати кошики карбідом кальцію більше ніж наполовину їх об'єму під час роботи генераторів "вода на карбід";

 

- здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга - горючими газами, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;

 

- користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт – 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, яка видала наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт);

 

- перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги;

 

- переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;

 

- форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;

 

- застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь - як припій для паяння ацетиленової апаратури та в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом;

 

2.12.4.11. під час роботи на бензо- та гасорізах робоче місце організовується так само, як і для зварювальних робіт. Особливу увагу слід звертати на запобігання розливанню та правильність зберігання пального, дотримання режиму різання;

 

2.12.4.12. зберігання запасу пального на місці проведення бензо- та гасорізальних робіт дозволяється в кількості не більше змінної потреби. Пальне слід зберігати у справній, негорючій, спеціальній тарі, що не б'ється та щільно закривається, на відстані не менше 10 м від місця проведення вогневих робіт;

 

2.12.4.13. бачок для пального повинен бути справним та герметичним. Бачки, які не випробувані (щорічно) водою на тиск 1 МПа, мають витікання горючої суміші та несправний насос чи манометр, до експлуатації не допускаються;

 

2.12.4.14. перед початком робіт необхідно пильно перевіряти справність усієї арматури бензо- та гасоріза, щільність з'єднань шлангів на ніпелях, справність різьби в накидних гайках та головках;

 

2.12.4.15. бачок з пальним повинен знаходитись на відстані не ближче ніж 5 м від балонів з киснем та від джерела відкритого вогню і не ближче 5 м від робочого місця різальника. При цьому бачок повинен бути розміщений так, щоб на нього не потрапляли полум'я та іскри під час роботи;

 

2.12.4.16. під час проведення бензо- та гасорізальних робіт забороняється:

 

- проводити різання, коли тиск повітря у бачку з пальним перевищує робочий тиск кисню в різаку;

 

- перегрівати випарник різака до вишневого кольору, а також підвішувати різак під час роботи вертикально, головкою вгору;

 

- затискати, перекручувати чи заломлювати шланги, які подають кисень або пальне до різака;

 

- використовувати кисневі шланги для підведення бензину чи гасу до різака;

 

- застосовувати пальне зі сторонніми домішками та водою;

 

- заповнювати бачок пальним більше ніж на 3/4 його об'єму;

 

- розігрівати випарник різака шляхом запалювання налитої на робочому місці ЛЗР або ГР;

 

- перевозити бачок з ЛЗР та ГР разом з кисневим балоном на одному візку.

 

2.12.5. Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно дотримуватися таких вимог:

 

2.12.5.1. установка для ручного зварювання повинна бути забезпечена вимикачем чи контактором (для підключення джерела зварювального струму до розподільної цехової мережі), покажчиком величини зварювального струму та запобіжником у первинному ланцюзі.

 

Однопостові зварювальні двигуни-генератори та трансформатори захищаються запобіжниками лише з боку мережі живлення;

 

2.12.5.2. з'єднування зварювальних проводів слід робити за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного виробу та зварювального апарата здійснюється за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами з шайбами.

 

Забороняється використовувати голі або з пошкодженою ізоляцією проводи, а також застосовувати нестандартні електрозапобіжники;

 

2.12.5.3. проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані та в необхідних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень і хімічних впливів.

 

У разі проведення електрозварювальних робіт, пов'язаних з частими переміщеннями зварювальних установок, мають застосовуватися міцні кабелі;

 

2.12.5.4. кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщуватися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену та інших горючих газів - не менше 1 м;

 

2.12.5.5. зворотним провідником, який з'єднує зварюваний виріб із джерелом зварювального струму, можуть служити сталеві або алюмінієві шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі й сама зварювана конструкція за умови, якщо їх переріз забезпечує безпечне за умовами нагрівання протікання струму.

 

З'єднання між собою окремих елементів, використовуваних як зворотний провідник, треба виконувати за допомогою болтів, струбцин та затискачів;

 

2.12.5.6. використання як зворотного провідника внутрішніх залізничних шляхів, мереж заземлення чи занулення, а також металевих конструкцій будівель, комунікацій та технологічного устаткування забороняється;

 

2.12.5.7. у разі проведення електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварюваного виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід, причому за якістю ізоляції він не повинен поступатися прямому провідникові, приєднуваному до електродотримача;

 

2.12.5.8. конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу;

 

2.12.5.9. електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.

 

У разі заміни електродів їх залишки (недогарки) слід класти у спеціальний металевий ящик, встановлений біля місця зварювальних робіт;

 

2.12.5.10. електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Крім заземлення основного електрозварювального обладнання, у зварювальних установках належить безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провідник);

 

2.12.5.11. над переносними й пересувними електрозварювальними установками, які використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів;

 

2.12.5.12. технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт зварювального устаткування мають проводитися відповідно до графіка. Щодня після закінчення роботи слід проводити чищення агрегатів та пускової апаратури;

 

2.12.5.13. температура нагрівання окремих частин зварювального агрегата не повинна перевищувати 75° C;

 

2.12.5.14. опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 Ом. Ізоляцію треба перевіряти не рідше 1 разу на 3 місяці (у разі автоматичного зварювання під шаром флюсу - 1 раз на місяць), і вона повинна витримувати напругу 2 кВ протягом 0,12 год.;

 

2.12.5.15. живлення дуги в установках для атомно-водневого зварювання повинно здійснюватися від окремого трансформатора. Безпосереднє живлення дуги від розподільної мережі через регулятор струму будь-якого типу забороняється;

 

2.12.5.16. коли здійснюється атомно-водневе зварювання, у пальникові має бути передбачене автоматичне відключення напруги та припинення подавання водню в разі розриву кола;

 

2.12.5.17. відстань від машин точкового, шовного та рельєфного зварювання, а також від машин для стикового зварювання до місця, де знаходяться горючі матеріали, та конструкцій повинна бути не менше 4 м у разі зварювання деталей перерізом до 50 мм2, а від машин для стикового зварювання деталей перерізом понад 50 мм2 - не менше 6 м.

 

2.13. Порядок утримання та зберігання спецодягу.

 

2.13.1. Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі за текстом - ЗІЗ), що видаються працівникам, повинні відповідати характеру й умовам їхнього застосування та захисту від існуючих небезпек, підходити працівникові за розміром і зростом (за необхідності - після відповідного регулювання), не повинні самі призводити до збільшення ризику.

 

2.13.2. У разі передчасного зношення ЗІЗ не з вини працівника Товариство зобов'язане замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших ЗІЗ за свої кошти Товариство зобов'язане компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

 

За відсутності документів, що підтверджують ціну, компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами виробника або постачальника. Якщо витрати перевищують роздрібні ціни, компенсація різниці може бути виплачена, якщо це обумовлено в колективному договорі.

 

2.13.3. У випадку дострокового зносу, пропажі ЗІЗ із встановлених місць їх зберігання або псування і неможливості відновлення Товариство зобов'язане безоплатно видати працівнику інший придатний засіб індивідуального захисту на умовах, передбачених колективним договором.

 

2.13.4. ЗІЗ, що були в користуванні, видаються іншим працівникам тільки після відновлення їх придатності (за визначених інструкціями з їх експлуатації процедур щодо ремонту та заміни деталей ЗІЗ) і в належному гігієнічному стані. Строк використання таких ЗІЗ залежно від їх зношеності встановлюється директором Товариства за погодженням з уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці, що має бути обумовлено у колективному договорі, і повинен враховувати характер небезпеки, тривалість перебування працівника під її дією, характеристику робочого місця працівника та не може перевищувати строків використання відповідних ЗІЗ, що видаються в індивідуальне користування згідно з Нормами безоплатної видачі ЗІЗ.

 

2.13.5. Чергові ЗІЗ повинні утримуватися у призначеному для зберігання приміщенні в належному гігієнічному стані. Вони видаються під відповідальність керівників робіт або керівників змін.

 

Строки використання чергових ЗІЗ у кожному конкретному випадку залежно від характеру й умов роботи працівників встановлюються директором Товариства за узгодженням з уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці. При цьому строки використання чергових ЗІЗ мають бути не менше строків використання відповідних ЗІЗ, що видаються в індивідуальне користування згідно з Нормами безоплатної видачі ЗІЗ.

 

2.13.6. Товариство зобов'язане організувати на підприємстві належний облік і контроль за видачею у встановлені строки ЗІЗ працівникам.

 

2.13.7. Теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття (костюми на утепленій прокладці, штани на утепленій прокладці, куртки для захисту від понижених температур, кожухи, кожушки, валянки, шапки-вушанки тощо) видаються працівникам з настанням холодної пори року. Порядок їх зберігання з настанням теплої пори року визначається роботодавцем з урахуванням інструкції з їх експлуатації. Час користування теплим спеціальним одягом і спеціальним взуттям у межах сезону встановлюється директором Товариства спільно з уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці з урахуванням місцевих виробничих і кліматичних умов, що має бути обумовлено в колективному договорі.

 

2.13.8. Здавання на зберігання ЗІЗ, закріплених за працівниками, здійснюється за поіменним списком працівників, яким вони були видані. Після зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття повинні бути в належному стані повернені тим працівникам, від яких вони були прийняті на зберігання.

 

2.13.9. Видача працівникам і повернення ними ЗІЗ має обліковуватися в особистій картці обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

 

2.13.10. Товариство зобов'язане забезпечити відповідні умови зберігання ЗІЗ за інструкціями з їх експлуатації. Виданий працівникам спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ, які за інструкціями з експлуатації необхідно зберігати в спеціально обладнаних приміщеннях, у тому числі спеціальний одяг працівників, які зайняті на роботах із шкідливими для здоров'я речовинами (свинцем, його сплавами і сполуками, ртуттю, етилованим бензином, радіоактивними речовинами тощо), Товариство зобов'язане зберігати у таких приміщеннях, що відповідають СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" (зі змінами) та вимогам нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

 

2.13.11. Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, що надходять на склади, повинні зберігатись у приміщеннях з температурою не нижче +10 град.С та не вище +30 град.С при відносній вологості повітря 50-70%;

 

спеціальний одяг з прогумованих тканин та гумове взуття повинні зберігатись у затемнених приміщеннях (шафах, ємностях) при температурі від +5 град.С до +20 град.С з відносною вологістю повітря 50-70%;

 

- запобіжні пояси повинні зберігатись у підвішеному стані або бути розкладені на стелажах у один ряд;

 

- відстань від підлоги до нижньої частини полиці, стелажа повинна бути не менше 0,2 м; від внутрішніх стін складу і від опалювальних приладів до виробів - не менше 1 м; між стелажами - не менше 0,7 м;

 

 - при зберіганні ЗІЗ повинні бути захищені від прямого попадання сонячних променів та спрямованої дії джерел тепла;

 

 - забороняється зберігання ЗІЗ у приміщенні разом з кислотами, лугами, розчинниками, бензином, маслами та іншими матеріалами, що можуть бути джерелом шкідливих речовин. 

 

2.13.12. Взяті на зберігання теплий спеціальний одяг і спеціальне взуття, що були в ужитку, повинні бути піддані дезінфекції, ретельно очищені від забруднень і пилу, висушені і відремонтовані. Під час зберігання вони підлягають періодичному огляду один раз на 3 місяці.

 

2.13.13. В окремих випадках там, де за умовами роботи вказаний порядок зберігання спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ не може бути застосований (на лісозаготівлях, геологорозвідувальних роботах тощо), вони можуть залишатися в неробочий час у працівників, що повинно бути обумовлено в колективному договорі чи в правилах внутрішнього трудового розпорядку Товариства.

 

2.13.14. Засіб індивідуального захисту, як правило, призначений для особистого користування. При необхідності використання ЗІЗ декількома працівниками перед кожним застосуванням проводять відповідні санітарно-гігієнічні заходи щодо безпеки користувачів, що включають процедури очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазації, дезактивації, дезінфекції тощо.

 

2.13.15. Товариство забезпечує належний догляд за ЗІЗ, своєчасне очищення (хімочищення), прання, дезінфекцію, обезпилювання, дегазацію, дезактивацію, знешкодження та ремонт ЗІЗ за процедурами, визначеними інструкціями з їх експлуатації. Прання спецодягу з тканин із спеціальним просоченням забороняється.

 

2.13.16. Обов'язковому хімочищенню підлягає весь утеплений спецодяг, а також спецодяг, оброблений захисним просоченням, якщо інше не визначене в інструкціях з їх експлуатації.

 

2.13.17. Очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазація, дезактивація, дезінфекція, знешкодження, ремонт ЗІЗ, заміна їх вузлів, перевіряння експлуатаційних і захисних властивостей ЗІЗ повинні здійснюватись Товариством за свій рахунок і в строки, що встановлені в інструкціях з їх експлуатації, з урахуванням виробничих умов. При цьому повинно бути забезпечено збереження захисних властивостей ЗІЗ. Видача працівникам ЗІЗ після зазначених процедур у непридатному стані або з втратою захисних властивостей не дозволяється.

 

2.13.18. Зазначені у пункті 2.9.17. цієї Інструкції процедури щодо обслуговування ЗІЗ повинні проводитись Товариством в той час, коли працівники не зайняті на роботі (у вихідні дні), або під час міжзмінних перерв. При невиконанні цієї умови роботодавець повинен видавати працівникові декілька комплектів ЗІЗ. Якщо передбачена одночасна видача працівникам двох або трьох комплектів спеціального одягу, спеціального взуття, зазначені роботи можуть виконуватися в інший час. При цьому працівникам на цей час видаються змінні комплекти, а встановлений строк використання цих ЗІЗ відповідно збільшується.

 

2.13.19. У випадку інфекційного захворювання працівника спеціальний одяг, спеціальне взуття й інші ЗІЗ, якими він користувався, та приміщення, в якому вони зберігались, підлягають дезінфекції.

 

2.13.20. Спеціальне взуття підлягає регулярному чищенню та змащуванню для чого працівникам повинні бути забезпечені відповідні умови (місця для чищення взуття, щітки, мазі тощо).

 

2.14. Порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи.

 

2.14.1. Після закінчення роботи працівники повинні впорядкувати робочі місця, зачинити вікна й вимкнути електроживлення приладів та обладнання, якими вони користувалися (настільні лампи, вентилятори, побутові кондиціонери, комп'ютери та ін.).

 

2.15. Заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку.

 

2.15.1. Для запобігання утворенню горючого середовища при експлуатації апаратів, у яких в процесі роботи змінюється рівень рідини, зокрема, резервуари, мірники, дозатори, ємності тощо:

 

2.15.1.1. Забезпечити сталість об’єму газового простору.

 

2.15.1.2. Здійснити термоізоляцію резервуарів.

 

2.15.1.3. Фарбувати резервуари білими (сріблястими) фарбами для запобігання дії сонячного проміння.

 

2.15.1.4. Ліквідувати пароповітряний простір у резервуарах шляхом застосування резервуарів із понтоном або з плаваючою покрівлею.

 

2.15.1.5. Зрошувати резервуари водою за допомогою розпилювачів. Охолодження дахів та стінок резервуарів у місцевостях із жарким кліматом здійснювати з допомогою спеціальних розпилювачів, які монтуються на даху резервуарів, що призводить до зменшення втрат у два рази.

 

2.15.1.6. Влаштувати системи вловлювання та утилізації парів. Застосовувати сорбційні процеси, холодильні та компресорні установки.

 

2.15.1.7. Зберігати легкозаймисті рідини в резервуарах під надлишковим тиском. Для створення надлишкового тиску використовувати „дихальні” клапанами, що дає можливість зменшити втрати від великих „дихань”, різко знизити втрати від малих „дихань” і навіть ліквідувати їх зовсім.

 

2.15.1.8. Вивести „дихальні” труби за межі приміщення. При розташуванні „дихальних” апаратів в приміщеннях „дихальні” труби виводяться за його межі або приєднуються до загальноцехової системи вловлення парів. Вивід здійснюється на 2 метри вище від рівня покрівлі і захищається вогнеперешкоджувачами для запобігання можливого проникнення полум’я всередину апарата при займанні парів від зовнішніх джерел запалювання. При наявності декількох резервуарів „дихальні” лінії об’єднують в єдину магістраль.

 

2.15.2. Заходи для запобігання утворенню горючого середовища при експлуатації апаратів періодичної дії:

 

2.15.2.1. Замінити періодично діючі апарати, якщо це можливо за умовами технологічного процесу, герметичними апаратами безперервної дії.

 

2.15.2.2. Герметизувати завантажувальні та розвантажувальні пристрої. Розвантаження апаратів від готової продукції доцільно здійснювати не відкритим способом, а розвантажувальними трубами у приймальні бункери або в закриту тару.

 

2.15.2.3. Апарати з відкритим завантаженням та вивантаженням необхідно обладнувати системою витяжки парів і газів із його внутрішнього об’єму з подальшим заповненням вакууму подачею інертного газу.

 

2.15.2.4. Захищати внутрішній об’єм апарата інертним газом протягом всього періоду роботи.

 

2.15.2.5. Місця виходу парів та газів (кришки, що відчиняються, люки для відбору проб тощо) обладнувати місцевими витяжними пристроями.

 

2.15.2.6. При зупинці апаратів на тривалий період зачищати їх від залишків продукту, продувати інертним газом або заповнювати водою.

 

2.15.2.7. Розташування стаціонарних установок пожежогасіння локальної дії біля періодично діючих апаратів з відкритим розвантаженням і завантаженням.

 

2.15.3. Заходи для запобігання утворенню горючого середовища при експлуатації апаратів, що знаходяться під надлишковим тиском:

 

2.15.3.1. Застосовувати зварювання, пайку, развальцювання, різноманітні склади для нерознімних з'єднань, що склеюють і цементують.

 

2.15.3.2. Застосовувати зносостійкі прокладочні матеріали, що легко деформуються (фібру, гуму, азбест, пароніт, синтетичні полімерні матеріали) на різноманітних з'єднаннях.

 

2.15.3.3. Застосовувати безсальникові та мембранні насоси і компресори для перекачування ЛЗР та скраплених газів.

 

2.15.3.4. Застосовувати насоси із торцевими ущільненнями або сальниковими ущільненнями з протитисненням. У цьому випадку герметичність ущільнень у радіальному напрямку досягається завдяки щільному стику старанно відшліфованих торцевих поверхонь (нерухомої та обертальної) втулок.

 

2.15.3.5. Встановлювати системи місцевої витяжки парів біля місць можливого виходу парів та газів, зблокованих із системами пуску агрегатів.

 

2.16. Граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух.

 

ІІІ. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

3.1. У разі виявлення ознак пожежі (горіння) працівник зобов'язаний:

 

3.1.1. негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об'єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

 

3.1.2. вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

 

3.1.3. повідомити про пожежу директора Товариства, відповідальну особу за пожежну безпеку;

 

3.1.4. у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

 

3.2. Директора Товариства та відповідальна особа за пожежну безпеку зобов'язані:

 

3.2.1. перевірити, чи викликана Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;

 

3.2.2. у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

 

3.2.3. видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідуванням пожежі;

 

3.2.4. припинити роботи в будинку (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідування пожежі;

 

3.2.5. здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

 

3.2.6. перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;

 

3.2.7. організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

 

3.2.8. одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

 

3.2.9. забезпечити дотримання безпеки праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

 

3.3. З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску.

 

3.4. Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів адміністрація та інженерно-технічний персонал Товариства зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі з приводу конструктивних і технологічних особливостей об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил та засобів об'єкта до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її поширенню.

 

Директор ТОВ “КАРЕНТ”

______________/Грицюк О.С.

(підпис)

"03" вересня 2017 р.

  • Відповідно до змін, внесених Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 31.07.2017 року до Правил пожежної безпеки України, відтепер інструкції про заходи пожежної безпеки кожного приміщення об'єкта (за винятком душових, басейнів, мийних, умивалень, санвузлів, коридорів та вестебюлів) можуть бути затверджені не лише керівником але й уповноваженою ним посадовою особою.

     

    Детальніше зі змінами можна ознайомитись за (посиланням).

     

  • Інструкції, що діють на підприємстві мають переглядатися в терміни, передбачені державними нормативними актами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки. Додатково з цього питання можна почитати Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затв. Наказом Держнаглядохоронпраці 29.01.98 N 9 ) (посилання)

  • Детальніше з порядком затвердження інструкцій можна ознайомитись за (посиланням).

  • Титульний аркуш, перша та остання сторінки інструкції, що діє на підприємстві, оформлюються згідно з додатками 3, 4, 5 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затв. Наказом Держнаглядохоронпраці 29.01.98 N 9 (п.4.3.9 ) (посилання).

  • Інструкція обов'язково перевіряється при проведенні планової перевірки органами державної нагляду у сфері пожежного нагляд.

  • Категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки визначаються відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою".

     

    Детальніше ознайомитись можна за (посиланням).

  • Остання редакція Правил експлуатації вогнегасників (НАПБ Б.01.008-2004) втратила чинність 21 травня 2017 року, новий нормативний акт, який би врегулював це питання ще не затверджено, на обговоренні знаходиться Проект наказу Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників” з яким можна ознайомитись за (посиланням).

     

     

Підготувати заяву онлайн
Спробувати
Перевір свій договір
Спробувати
Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"