Позовна заява про захист честі, гідності та ділової репутації й відшкодування моральної шкоди

Check deal
Перевір свій договір
Пiдписуєте важливий договір? Переконайтеся, що з його підписанням Ви не поставите всі Ваші інтереси в зону ризику!
Тут може бути ваша реклама

Жовтневий районний суд м. Харків

61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 45

ПОЗИВАЧ: Петренко Юлія Олександрівна

адреса мешкання: м. Харків, пр. Перемоги,

буд. 8 кв. 5

тел. 099 34 76 890

ВІДПОВІДАЧІ: Пилипенко Людмила Лерманівна

засіб зв'язку — невідомий

адреса мешкання: м. Харків,

вул. Червоножовтнева, буд. 2, кв. 23

Олешкова Алла Анатоліївна

засіб зв'язку — невідомий

адреса мешкання: м. Харків, вул. Корчагінців,

буд. 19, кв. 58

  • Ціна позову: 6000 грн.

    {$TEXT}

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист честі, гідності та ділової репутації й відшкодування моральної шкоди

Я, Петренко Юлія Олександрівна, з 12 квітня 2010 року відповідно наказу № 66/ос від 12.04.2010 р. обіймаю посаду завідувача відділенням профілактики та медичних оглядів “ЛІКАРНЯ". З 29 березня 2011 року є головою постійно діючої лікарсько-експертної комісії “ЛІКАРНЯ”".

11 квітня 2014 року відповідачі звернулися до Генерального директора Укрзалізниці з колективною заявою, у якій виклали недостовірну негативну інформацію щодо мене, чим порушили мої немайнові права на честь та гідність і ділову репутацію.

Див. додаток № 1. Доказ подання відповідачами відповідної колективної заяви — копія колективної заяви

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

  • Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі — Постанова № 1) відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

    Зі змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" детально можна ознайомитись за посиланням - (посилання

Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно положень статті 277 ЦК України та роз'яснень, які містяться в п. 19 Постанови № 1 фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з п. 15 Постанови N 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

1. Інформація щодо мене, Петренко Ю.О., була поширена шляхом подання колективної заяви у письмовому вигляді до канцелярії Інспекції по контролю при Генеральному директорові Укрзалізниці.

У колективній заяві було викладено, зокрема, наступне: “Підставою для нашого звернення послужили ФАКТИ вчинення Петренко Ю.О. корупційних діянь, грубого порушення чинного законодавства по відношенню до охоронюваних законом прав та інтересів працівників та пацієнтів “ЛІКАРНЯ”.

Далі за змістом на шести аркушах викладені уточнення вказаного: КОНКРЕНТІ ФАКТИ начебто моїх протиправних, неетичних, непрофесійних дій.

Див. додаток № 1. Доказ ПОШИРЕННЯ недостовірної інформації щодо ПОЗИВАЧА стосовно конкретних ФАКТІВ — копія колективної заяви

2. Зазначена в колективній заяві відповідачів інформація, є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності.

Згідно з абз. 5, 6 п. 15 Постанови № 1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Тобто для визнання інформації негативною, відтак, недостовірною, та покладення на відповідача обов'язку довести протилежне, достатньо, щоб ПОЗИВАЧ вважав, що поширена інформація порушує його майнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно із ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема: критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема: гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суди при вирішенні зазначених справ повинні застосовувати, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права — абз. 2 п. 2 Постанови N 1.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

  • У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню.

    З рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" детально можна ознайомитись тут - (посилання)

  • В справі «De Haes Gijsels v. Belgium» Європейський Суд зазначив, що залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, є оціночним судженням, може бути певною мірою перебільшеним або навіть провокаційним при відсутності будь-якої фактичної підстави.

    З рішенням Європейського суду з прав людини у справі "De Haes Gijsels v. Belgium" мовою оригіналу детально можна ознайомитись тут (посилання)

Зважаючи на вищезазначене, інформація, викладена в колективній заяві відповідачів, щодо вчинення мною, Петренко Ю.О., корупційних діянь, грубого порушення чинного законодавства по відношенню до охоронюваних законом прав та інтересів працівників та пацієнтів “ЛІКАРНЯ”,

по-перше, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення мною вимог чинного законодавства України та прийнятих у суспільстві принципів моралі, етики тощо, та такою, що, на моє переконання, порушує мої немайнові права,

по-друге, стосується конкретних ФАКТІВ, обов'язок доказування достовірності яких покладається на відповідачів.

3. Беззаперечно, що поширення окресленої інформації порушує мої немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію.

Згідно з п. 4 Постанови № 1 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідачів до мене, що в свою чергу впливає на зниження цінності моєї особи - приниження моєї гідності. Також поширенням вказаної інформації відповідачі створили негативну соціальну оцінку моєї особи в очах оточуючих, порушивши мою честь. До того ж значно знизилась оцінка моїх професійних якостей третіми особами, мої професійні здібності були поставлені під сумнів пацієнтами, співробітниками та керівництвом. Так, після вказаного колективного звернення щодо мене постійно тривають службові розслідування, це принижує мій професійний авторитет та загальну оцінку моїх якостей як добропорядної людини.

Зважаючи на все вищевикладене, вважаю, що поширенням недостовірної інформації щодо вчинення мною, Петренко Ю.О., корупційних діянь, грубого порушення чинного законодавства по відношенню до охоронюваних законом прав та інтересів працівників та пацієнтів “ЛІКАРНЯ” відповідачі завдали шкоди моїм немайновим інтересам, порушивши мою гідність, честь та ділову репутацію.

Внаслідок окреслених порушень моїх прав, в порядку ст. 23 Цивільного кодексу України, я маю право на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” приниження честі та гідності й ділової репутації фізичної особи внаслідок протиправних дій саме по собі є моральною шкодою. Разом з тим, вважаю, що сума у 6000 грн. є мінімальною для відшкодування моїх душевних страждань, відтак, розумною та справедливою.

4. Водночас звертаю увагу суду, що позивачі не користувалися своїм правом на колективне звернення, передбачене статтею 40 Конституції України з огляду на таке.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Таким чином, відповідне звернення має бути

по-перше, адресоване виключно до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів,

по-друге, відповідні органи зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Натомість Генеральний директор Укрзалізниці не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, що зобов'язаний розглянути відповідне звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно п. 3 Постанови № 1 вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації.

При цьому суди повинні враховувати, що при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною — п. 5 Постанови № 1.

Зважаючи на все вищевикладене, відповідно ст.ст. 270, 277 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, керуючись ст.ст. 3, 10, 119 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ СУД:

визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації Петренко Юлії Олександрівни (адреса мешкання: м. Харків, пр. Перемоги, буд. 8 кв. 5) інформацію поширену Пилипенко Людмилою Лерманівною (адреса мешкання: м. Харків,вул. Червоножовтнева, буд. 2, кв. 23), Олешковою Аллою Анатоліївною (адреса мешкання: м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 19, кв. 58) в колективній заяві від 09 квітня 2014 року на ім'я Генерального директора Укрзалізниці Остапюк Б.Я.: “Підставою для нашого звернення послужили ФАКТИ вчинення Петренко Ю.О. корупційних діянь, грубого порушення чинного законодавства по відношенню до охоронюваних законом прав та інтересів працівників та пацієнтів “ЛІКАРНЯ”.

стягнути солідарно з Пилипенко Людмили Лерманівни (адреса мешкання: м. Харків,вул. Червоножовтнева, буд. 2, кв. 23), Олешкової Алли Анатоліївни (адреса мешкання: м. Харків, вул. Корчагінців, буд. 19, кв. 58) на користь Петренко Юлії Олександрівни (адреса мешкання: м. Харків, пр. Перемоги, буд. 48 кв. 215) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Додатки:

1. копія колективної заяви;

2. квитанція про сплату судового збору;

3. копії позовної заяви з додатками у кількості відповідачів по справі.

01 травня 2015 року

Ю.О. Петренко

  • {$TEXT}
  • Зі змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" детально можна ознайомитись за посиланням - (посилання

  • З рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" детально можна ознайомитись тут - (посилання)

  • З рішенням Європейського суду з прав людини у справі "De Haes Gijsels v. Belgium" мовою оригіналу детально можна ознайомитись тут (посилання)

     

Про Дом юриста кажуть
"Сьогодні Дом юриста є одним з найсучасніших інноваційних правових ресурсів України"
"Юридичні послуги мають бути доступними кожному. Компанія "Дом юриста" доводить, що все це реально"
"Це перший сервіс, який полегшить роботу юристам та допоможе людям з легкістю складати заяви до різних державних органів"